Івану Франку вдалося створити чудовий образ Захара Беркута. Він був гарячим патріотом, безмежно відданим народові. Захар бачив незламну силу в єдності людей. Він розумний,розсудливий,любить свою землю й готовий пожертвувати власним сином,аби тільки не втратити життя людей
На це питання можна дивитися з різних боків... Частково винен батько, бо не зміг учасно зупинити дочку від скоєння самогубства... Частково винна сестра Тетяна, бо не змогла впевнити Катрусю, що життя продовжується, незважаючи ні на що. Але це доля. Катю нічого не могло зупитини. Винуватими є тільки Катя, бо не змогла нічого подіяти зі своїм горем, та доля, бо через збіг обставин, коханий Катрусі Василь заигув -- утопився в річці.
<span>Повість Андрія Чайковського «За сестрою» здобула широку популярність відразу ж після її написання. В творі ми переносимось в ті далекі часи, коли українські села і міста руйнували турецько-татарські загарбники, вони вбивали і забирали в полон людей нашого народу. На боротьбу з нападниками стали козаки, які ціною свого життя виборювали волю своїй землі. Але найбільше мене вразило те, що це не просто твір про певні історичні події, а справжня повість про пригоди, мужність та вірність.</span>
Українські степи - це нескінченне море, що колихається пiд палючим сонцем, це безкрайній простір, це відчуття суцільної нескінченності простору і часу, це почуття абсолютної свободи. Все це ж можна сказати і про море - найулюбленішою стихії А. Айвазовского. Ось чому на своїй картині «Чумацька валка» він поєднав море і степ. Чумаки - це люди, промисел яких полягав у тому, щоб зібрати обоз з декількох возів, запряжених волами, і відправитися до Криму, де в той час добувалася сіль. Тоді це був дуже цінний товар, буквально на вагу золота. Поїздка була непростою. У такі поїздки відправлялися тільки відважні, досвідчені люди, які вміли і визначати погоду за прикметами, і дорогу - по зірках. Недарма по-українськи знамените скупчення зірок Чумацький Шлях називається «Чумацький Шлях» .Ось і на картині І.Айвазовського ми бачимо обоз чумаків у дорозі. У картини відсутня композиційний центр як такий - це зроблено навмисно, щоб показати глядачеві нескінченну дорогу, по якій ідуть чумаки. Можна побачити звивисту грунтову дорогу в степу, яка вже ними подолана, але ж скільки ще їм належить пройти! Обоз тільки-тільки почав в'їжджати на пагорб так, що його «хвіст» навіть і не видно, тому глядачеві картини важко уявити протяжність самого обозу. Можна розглядати лише фігури трьох чумаків, особливо чітко - першу. Це що стоїть на весь зріст дівчина в національному українському одязі. Вона стоїть, обернувшись назад, на пройдений шлях: чи то відміряє, скільки пройшов обоз, чи то орієнтується в часі по заходу сонця. Зазвичай, чумаками були тільки чоловіки, але художнику, напевно, хотілося додати картині жіноче, ліричне начало. Художник недарма вибрав для своєї картини час заходу: сідаюче сонце по-особливому підкреслює красу української природи, якою зазвичай притаманне буйство фарб. Але в променях заходу ці фарби виглядають по-іншому, приглушеннее, так щоб море, намальоване на картині в лівому кутку, зливалося зі степом. Колоритні українські будиночки і млини тільки додають ліричності в загальну атмосферу цього полотна.
.
<span>Мойсей - єврейський пророк.
Він прагнуврозбудити духовнi сили народу, щиро вірячи у велич власноï мiсiï.
Мойсей дуже любив свій народу.Але після вигнання Мойсея з табору,він
втрачає вiру в священну iдею.
В образi Мойсея поєднанно земне i вiчне. (Образ Мойсея приваблює людство
силою духу, невгасимою любов'ю до рiдного народу.)</span>