Дядька Шпичака ще дуже довго мучила увласна совість.Лося він заховав куди нікому не відомо.Йому довелося платити штраф,адже на місці де він застрілив лося було знайдено кров ,пуля та сліди лося ,дітей і самого дятька.Діти завжди згадували відважного лося.Ось так сумно закінчилася ця історія.
Завдяки епітетам("жовтий дощ", "стомлені вони", "смертельні лави", "літо вогняне"), порівнянням("ти чекала так, як ніхто не вмів", "над усе чекай"), метафорам("смуток огорне") у творі передано внутрішній стан ліричного героя. Його настрій визначають такі деталі: звертання("Чуєш..."), інтонація при читанні. У вірші чітко визначена тема кохання та захисту Батьківщини. Ліричний герой з ніжністю вдячний тій, яка його так довго чекала.
дуже легко томущо це дуже цікавий твір і в ньому все запамятовується і навіть того самого толіка легко розпізнати його дуже люблять батьки і він завжди охайний а федька теж по1 він ніколи не бреше завжди щось виробляє що всім зрозуміло що це робе той халамидник Федько
1. Вітання Ірини Семенівни.
2. Новий предмет - Зоологія.
3. Порада вчительки.
4. Віра Семенівна дає завдання на літо.
5. Розмова між друзями.
6. Хлопці їдуть до бабусі.
Якщо план занадто великий, можеш деякі пункти упустити.
Звичайне ставлення як і у більшості дорослих людей