Маму, тата, сестру, брата, бабусю, дідуся, а також тих, хто добре до мене ставиться.
Моя любимая пора года лето. летом можно бегать, в лёгкой адежде, нету дождей,можно есдить и отдыхать кудато. много можно набрать друзей.
Лукаш — зовсім молодий хлопець («в очах ще має щось дитяче», — читаємо в ремарці), він людина, тому й по-людському розуміє любов як потаємне незбагненне почуття. А для Мавки, як і решти лісових створінь, це цілком природний стан. Проте її любов до Лукаша зовсім не подібна на легкодумні залицяння з Перелесником, які вона знала до цього. Не подібна її любов і на почуття самого Лукаша
.
Звичайний сільський хлопчина й не здогадується, які сили пробудило кохання в лісовій істоті, яке «огнисте диво» оновлення вона пережила. Лукаш не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки. Щедрі поклади поезії й краси в його душі вкриті шаром буденщини, черствого житейського практицизму. Вони явилися Мавці весняної місячної ночі, але сам Лукаш і занедбав їх під стріхою хати, під впливом матері й Килини
.
1.Вони знову 2.вилазка до шафи3.розмова під акацією4.прогулнка з ростикрм5.мандрівка в часі6 мандрівка в часі
Епітети:<span>дивний сон; б<span>езмірна, пуста, і дика площина; <span>височенною гранітною скалою;тяжкий залізний молот, <span> біль пекучий</span></span></span></span>
Метафори:<span>горить любові жар, <span>страшний тягар, <span>кам'яне чоло, <span>кривавий труд, <span>душа боліла, <span>серце рвалося, груди жаль стискав</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Порівняння: <span>І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили; г<span>олос сильний нам згори, як грім, гримить</span></span></span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span><span>Гіпербола: <span>Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, </span><span>Так наші молоти гриміли раз у раз.</span></span></span></span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span><span><span>Риторичний оклик: <span>Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод </span><span>Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, </span><span>Бо вам призначено скалу сесю розбить.</span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>