<span>Природа відігравала особливу роль у житті і творчості Лесі Українки. Весна, літо, осінь, зима — це не просто пори року, що змінюють одна одну. Весна для хворої на туберкульоз кісток Лесі була передвісником тепла, надією на одужання. У багатьох її творах звучить мотив весни, її цілющого впливу на всіх і на все. </span>
<span>Літо —, це сонце, тепло, ласкавий вітерець. Улітку Леся почувала полегшення, хвороба неначе відступала, а настрій був бадьорий; </span>
<span>Осінь і зима приносили з собою дощі, холоднечу, слабування і нові поразки у боротьбі з туберкульозом. Але негода ніяк не впливала на творчу активність поетеси. Якось вона у листі написала: "Часто у поетів настрій поетичний залежить від погоди — одні найбільше пишуть навесні, в чудову погоду, другі можуть писати тільки під час осінніх дощів, у мене ж сей настрій залежить най більш від того, яка погода в душі, і я пишу найбільше в ті дні, коли на серці негода, тоді чогось швидше робота йде". </span>
<span>Але ніяка негода не впливала на прояв любові поетеси до рідного краю. З ніжністю писала Леся Українка про ліси і озера Волині, синій Дніпро, південні степи України, чудові Карпати і мінливу красу Чорного моря. </span>
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Сонца уствала на захадзе.(на захадзе акаличнасць).Снег падау вячоркам(вячоркам акаличнасць,падау у нескладовае).Сягоння я быу вясёлы(сягоння акаличнасць,быу у нескладовае).Арцём узрадвауся падарку пад ёлкай(пад ёлкай акаличнасць,узрадвауся второе у нескладовае,именно ёлкай т.к. елка не наряженное дерево).Николи не раби зла(николи акаличнасць)
Чи легко окриленому у суспільстві?Що таке життя?Питання риторичне...Яку обереш собі стежку,залежить тільки від внутрішнього твого стану.Мені завжди подобалися творчі особистості,які окрилені своєю справою,віддані тому,що вони роблять.Та чи легко таким людям живеться?Вважаю,що шлях їх важкий.Вони не йдуть за течією чужих думок і мрій,бо мають свої.Не підкоряються,рухаються до мети,окрилені своїми прагненнями та завданнями.Суспільство ,таких людей, сприймає як проблему,вони здаються незрозумілими для більшості.Люди,які не підлаштовуються-чужинці.Та варто зазирнути "чужинцям" в душу-відкриється інший світ,сповнений впевненістю ,без сумнівів,страхів.така окриленість дає змогу жити,творити,вільно дихати,перемагати.Праця окриленої людини скерована на творіння,а не на руйнування.Наше суспільство не завжди готове прийняти і зрозуміти таких людей,тому їм постійно доводиться боротися за своє становлення.Окрилені люди-сміливі,бо знають ,яку ціну платять за здійснення мрії.Кожен із нас може стати окриленим:мрією,прагненням,коханням.Але тільки працюючи над своїми бажаннями,можно досягнути успіхів у сучасному суспільстві.
1. Гуляючи полем, можна було побачити трави, складені в покоси.
3. Земля була напоєна ранковими росами.
