Просматривай любые ответы с подпиской Знания Плюс
Проверенный ответ
annaburyak777
Annaburyak777 Умный
Дати характеристику Павлусю з твору "Скарб" пропоную так:
Павлусь - головний персонаж твору "Скарб". Це єдина дитина у родині, про яку опікувались з самого раннього дитинства аж занадто. Хлопець звик до того, що батьки для нього - то ніби слуги, які виконують всі його забаганки. Неробство, бездіяльність, нудьга - ці слова якнайкраще характеризують життя Павлуся. Він звик нікому не допомагати, жити лиш у своє задоволення. Павлусь - справжній егоїст, який не переймається життям інших людей, навіть рідних батьків. Всі вважали, що "щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся". Але чи справді таке сите, проте бездіяльне життя можна назвати щасливим? Я вважаю, що ні. Павлусь - не найкращий приклад для наслідування. Це повний антипод справжнього українця, адже для людини позитивної характерними є риси працьовитості, щирості, любові до ближнього.
Наш народ завжди потерпав знущання від сусідів. Чомусь ми для усіх були як ласий кусочок який кожен хоче взяти собі! Ще в Русь ми змагались з усіма за нашу державу, тоді ми досягли хорошого результату. Нашим предкам вдалось не тільки зберехни наші території , а іще й захопити інші і досить успішно ними керувати. Але з роками наша могутність зменшувалась ми уже не завойовували території і втрачали свої...
Я вважаю , що наш народ що рік сильнішає і ми уже не допустимо свої давніх помилок
1.А <span>«Чорнобильська мадонна»
</span>5.В «Атомні прелюдии»
8.В 1991
9.Г <span>«Тичина і його час»</span>
Нужно описать человека героем который не боится сказало слово!Опиши героя который легко бы запомнился не только чертой характера или внешности, но и поступками. Это будет человек который проявляет лидерские качества, за которым пойдут люди.Один человек скажет то, что другие не промолвят и слова!
<span>У вірші «Всякому місту — звичай і права...» Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -— як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить — ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою — про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі «Наталка Полтавка». </span>