Они обращали на него много внимания , а особенно дед Дем*ян .
Ответ:
Шановні люди з майбутнього! Я пишу цього листа з далекого для вас 2019 року. Мета мого звернення — прохання берегти духовні скарби. Нам, вашим пращурам, не байдужа доля мистецтва. Це те найкраще, що залишиться після нас та перейде у спадок до вас, наших нащадків.
Я сподіваюся, що найближчим часом нашу навчальну програму перероблять. Мені б хотілося, щоб школа заохочувала учнів мислити й мати свою точку зору, а не списувати та підлабузнюватися до вчителів. Я мрію, щоб там було цікаво, а не нудно, щоб нас вчили йти в ногу з часом, а не гарувати.
Повернемося до мистецтва. Я хотів би порадити вам не тільки зберігати картини, книги, скульптури, пам’ятники та інші об’єкти культурної спадщини, але й створювати нові шедеври. Я маю на увазі, передусім, класичні витвори мистецтва, а не сучасні експонати. Якщо мова йде про живопис, віддавайте перевагу пейзажу, натюрморту, портрету, а не зображенню геометричних фігур та інших дивних і незрозумілих об’єктів схематичної умовної форми.
Дорогі наші нащадки, цінуйте справжні життєві цінності! Йдіть стежкою добра та ніколи не сходіть з наміченого шляху. Пам’ятайте, що Земля в нас одна-єдина, і нам жити на цій планеті. Зберігайте цивілізацію та дбайте про наступні покоління!
Объяснение:
Тема-шанобливе ставлення до України
Ідея-любов до рідної землі
Основна думка-чуттєве переповнення ліричного героя до своєї Батьківщини
жанр-пейзажна лірика
Майже з першої сторінки ми знайомимося зі світом народних казок, стикаємося з персонажами містичних легенд, які переказуються із покоління в покоління, впізнаємо багато «щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами», насолоджуємося тим, як наші співвітчизники оспівують, на перший погляд, самі звичайні явища природи. Читаючи цей твір, можна добре відчути, що М. Стельмах, як письменник і як син українського народу, глибоко шанує його обряди, традиції і звичаї. І калина, і свята повага до хліба, і вишивані рушники – все це душа народна, все це – наше минуле і наше майбутнє. У повісті досить виразно підкреслюється повага письменника до землі, насіння, оранки, сівби, до дерев, з якими герої розмовляють начебто з живими. Навіть відображення праці нагадує якийсь народний ритуал, що був добутий віковим досвідом наших предків. Таке поважливе ставлення до народних звичаїв та традицій, до природи і праці, мало величезний вплив на формування поглядів Михайлика, на його самовиховання і становлення як майбутнього талановитого митця. "Убога хатина Михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках."