Жили девочка у нее умерла мама и она загадала что бы и мама и все ее умершие родные ,снова были рядом с ними ,но больше всего она хотела увидеть маму . Ее желание исполнилось и она тоже умерла ,но маму она так и не нашла ,так как ее отец ей соврал и мама была жива ,но не жила с ними . Девочка снова загадала жиланее ,но она не исполнилось и девочка так и е увидела маму. P.S Настя я только подала идею ,я точно не поняла как писать .
їх придумують для того, аби зацікавити читача. адже завжди цікаво читати про інші світи
<span>1) У творі "Різдво" Богдан-Ігора Антонича багато символічних та метафоричних образів :
сани є українським аналогом ясел - "</span><span>Народився бог на санях",
</span>лемки у творі є аналогами вохвів - "Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий", золотий горіх - символ нового життя, а місяць є симолом батьківщии - "У долоні у Марії <span>місяць — золотий горіх"
</span>2) Осип Турянський поклав історичний матеріал Першої світової війни у своєму творі "Поза межами болю". Також, приділив велику увагу людським почуттям та вічним цінностям.
<span>
</span>
Маленька хмаринка подорожувала собі небом, розглядала що кураєвиди, але їй було дуже сумно , тому що вона була зовсім самісінька. Летить летить вона і бачить: велика зграя птахів подорожує.Підлетіла хмаринка до них і каже:
-Мені так самотньо можна я до вас приєднаюсь?
-Ні, - відказали пташки - ти не така як ми ти повільно літаєш і не будеш за нами встигати
Поплакала поплакала хмакинка і полетіла дальше. Зустпіла іншу зграю птахів і помітила що вони інші за попередніх: ті були маленькими, а ці красиві великі."Можливо вони приймуть мене до себе" подумала хмаринка і полетіла до них:
- Мені так самотньо можна я до вас приєднаюсь?
- Ні ми летимо дуже далеко і нікого з собою ні беремо,-відповіли їй.
Довго довго плакала хмаринка і в решті решт зникла.Ось такою була її подорож
Усьому свій час-так казав дід капуш
ще можна сказати що потрібно берегти природу
треба бути добрим і не злитися на інших
