Спочатку ,чекай,кожного дня,сказав так
Якщо ти пообіцяв щось, то слід це виконати, тобто тримати своє слово.
Толя головний всі інші другорядні
4. УКРАЇНКА ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Українка любила Україну. По своєму. Тому всі, хто любив Україну "іншим фасоном", - викликали у неї неприязнь або просто ненависть. Хто проти революції, та ще й за Бога - той ворог, "темна сила". Будь він хоч двічі українець. А таких
4.1. Т. Шевченка
З книги Українка проти України автора Бобров Гліб Леонідович
4.1. Т. Шевченка Він, звичайно, ні в якому разі не проти революції, але ідеали були ще ті. Наприклад, в 1847 р Шевченко пише звернення "Полякам": Ще як були ми козаками, А унії не майже Було, Отам-то весело жилось! Браталися з вільнімі ляхами ... Отже, до унії українці
«Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща» «Ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» «Ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням допомогала батькам, варила їжу, пряла «Таточку, голубчику, соколику, лебединку! Матінко моя ріднесенька! Утінко моя, перепілочко, голубочко! Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не розлучайте мене з моїм Василечком». «Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу… прощай на віки вічні!.. Там побачимось!»
