• Літній сад:
Під час так званих білих петербурзьких ночей Шевченко ходив у Літній Сад і змальовував статуї. В одну із таких ночей побачив його мистець з Київщини Іван Сошенко. Сошенко зацікавився своїм земляком, помітив у нього справжній малярський талант і вирішив опікуватися ним.
•22 квітня:
Тараса викупили у пана Енґельдардта Карл Брюллов та Володимир Жуковський 22 квітня 1838 року за 2500 карбованців, продавши на аукціоні портрет ( Брюллов намалював портрет Жуковського)
•24 роки:
Стільки років Тарас Шевченко пробув у кріпацтві.
•1838 рік:
Описано вище, там де і 22 квітня.
•Карл Брюллов:
Художник, з яким Тараса познайомив Іван Сошенко. Карл Брюллов- майбутній рятівника Шевченка від пана.
•1840 і Кобзар:
Шевченко в цей час ознайомлюється з сучасною йому українською літературою, стає на власний творчий шлях, стає національним поетом. У цей період вік багато пише. 1840 рову перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» (у ній було лише 8 його творів).
<span>Якби я був мером, то в кожному дворі в нашому місті була б гарна
дитяча площадка. Вона була б барвиста, з цікавими гірками, каруселями,
драбинками, турніками, канатами. Для малюків можна зробити пісочницю і
гойдалку. І обов’язково потрібно влаштувати клумби. Це дуже красиво. А
якби залишилися гроші, я б поставив в кожен двір маленький фонтанчик.
Ось в Анапі такі двори є, і влітку там завжди багато народу. А в нашому
дворі майданчик дуже погана. Я сів в альтанці на сидіння й провалився.
Гойдалки жахливо скриплять, каруселі зламані. І все таке старе і
некрасиве. А ще на дитячому майданчику постійно збираються п’яні. Я їх
зовсім не люблю. Вони навіть матюкаються. Оце був би у нас такий двір,
як в Анапі, я б підстрибнув до стелі від радості!
На місці мера я б
обов’язково зробив в Пензі хороші, чисті пляжі, щоб люди могли там
загоряти і купатися влітку. Річка Сура у нас дуже брудна, її потрібно
очистити. Тоді в ній буде водитися багато риби і можна буде купатися.
Якби
я був мером, я б стежив за двірниками, щоб вони краще чистили сніг.
Близько моєї школи взимку неможливо припаркуватися. А ще через те, що
сніг не чистять і не довбають лід, трапляються дорожньо-транспортні
пригоди і бувають пробки. А через затори швидка допомога, яка поспішає
до сильно хворій людині, може запізнитися і не приїхати вчасно.
Ще я
хочу, щоб не було черг в поліклініці, тому що в мене немає часу сидіти
там по дві години. Замість того, щоб робити уроки або гуляти, доводиться
дуже довго сидіти в черзі до лікаря. Можна зробити так, щоб всі хворі
приходили до свого часу, тоді не доведеться так довго чекати.
І ще в
Пензі дуже не вистачає підземних переходів. Добре б побудували
підземний перехід на проспекті Будівельників, тоді б я зміг сам ходити
до бабусі. Батьки поки не відпускають мене одного через дорогу. І
машинам тоді не довелося б стояти на світлофорі. У Москві багато
підземних переходів, і людям дуже зручно переходити вулиці.
У нас
немає велосипедних доріжок, тому доводиться їздити на велосипеді по
тротуарах і заважати перехожим або по дорогах, а це ж неправильно –
можна потрапити під машину.
Якби я був мером, я б ні в якому разі не
дозволив руйнувати іподром. Мені дуже шкода, що в Пензі закрили
іподром. Я займаюся верховою їздою на невеликий стайні. Конячкам там
дуже тісно. І критого манежу там немає. Взимку займатися на вулиці дуже
холодно. Якби я був мером, я б обов’язково побудував новий іподром і
переселив конячок туди.
Якби я був мером, то я б зайнявся переробкою
сміття. У нас все сміття звозять на звалище, а там він лежить роками
просто так, а треба його переробляти. З паперу можна робити газети та
картон. З залозок всякі запчастини. Якщо сміття збирати роздільно, з
нього потім можна багато чого зробити. Мені було дуже шкода ялинки, які
люди викидали після Нового року. Я хочу, щоб ялинки ставали меблями або
хоча б санками. А їх вантажать в сміттєвози і відвозять на звалище.
Кілька ялинок все ще лежить на смітнику біля нашого будинку.
Ще я б
зробив так, щоб пенсіонери отримували хорошу пенсію і не були такими
бідними, як зараз. Вони змогли б добре харчуватися і купувати новий
одяг, подорожувати, зробити хороший ремонт у квартирі.
Якби я був
мером, то я б зробив Пензи красивою, сучасною, зручною, затишною, щоб
туристи приїжджали не тільки в Москву і Пітер, але й до нас. Просто
потрібно зробити, щоб їм тут було цікаво. І щоб нам, городянам, не було
соромно за своє місто.</span>
У творі автор використовує народні прислів'я та приказки: «хоч сядь та й плач», «не питай, бо старим будеш», * лучче мені каміння носити, ніж таке горе терпіти », «старе, як мале». Навіть його закохані герої Лав-рін та Мелашка розмовляють між собою словами народних пісень: «Десь ти, моя мила, з рожі та барвінку звита, що додержала мене до самого світу», «Я б прикрила твій слід листом, щоб його вітер не завіяв, піском не замів».
Моргне, ніби вогнем сипне.
Очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
Доладна, як писанка.
Ходить так легенько, наче в ступі горох товче.
Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.
Тиха, як телиця.
Серце з перцем.
Як брикне, то й перекинешся.
Носом чує, як у небі млинці печуть.
Як ходить, то неначе решетом горох точить
– підйом: 7.00–7.30;
– ранкова гімнастика, туалет, загартовуючі заходи: 7.00–8.30;
– сніданок: 8.30–9.00;
– перебування на відкритому повітрі: 9.00–13.00;
– обід: 13.00–13.30;
– післяобідній денний відпочинок або сон: 13.30–15.30;
– прогулянки (ігри, активний відпочинок, екскурсії, перегляди кінофільмів і т. д.: 15.30–17.30;
– полуденок: 17.30;
– вільний час: 17.30–19.00;
– прогулянка: 19.00–19.30;
– вечеря 19.30–20.00;
– вільний час: 20.00–21.00;
– підготовка до сну: 21.00–21.30;
<span>– відхід до сну: 21.30–22.00.</span>
<span>Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за допомогою паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.</span><span>У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!</span><span>
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає маштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі</span>
