Якби людина мала крила то могла б літати.
Якби в неї були крила, то вони були б гарні і білосніжні.
А 3 речення я хз яке придумать
( відповідаю тільки на 2)
Максим та Мирослава патріоти (теза). Їх патріотизм проявляється коли на їх населення нападає ворог з батьком Мирослави . Максим який у той час у полоні допомагає поселенню дає гарну думку про підкомітету сторожа , про заплутання татар у своїх же діях . А Мирослава користується перстнем за допомогою якого їй можна було бачитися і із ворогом і із тухольцями . Передає дає все все , що сказав їй Максим . Ось так ці двоє врятували тухольське поселення ... ( Я намагалась )
1. Портрет героя.2. Вправний, спритний на ловах, досвідчений провідник.3. Відважний лицар, розумний ватажок.4. Вірно й віддано кохає Мирославу.5. Ненавидить ворогів, зневажає життя в неволі.6. Любить свій край, гордиться своїм селом.7. Максим - достойний син свого батька.<span> </span>
епітети:
"Дощами мита, перемита,"
"Мій ревний біль і ревний жаль"
метафори:
"Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї"
"Снігами знесена у даль"
"Між круглих соняхів із літа"
"Мій крик життя на цілий світ"
Гуцули-тонко її відчувають, уміють користуватися її дарами, жити у злагоді з добрими й злими духами. Уявлення про чисту і нечисту сили, про добро і зло формуються у дитинстві, але не зникають і в дорослому віці, набуваючи інших форм, іншого втілення.Повість М. Коцюбинського "Тіні забутих предків" посідає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Це художнє відкриття письменником загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, яка протягом століть була відірвана від Великої України. Письменника надзвичайно захопила самобутність і неповторність цієї чарівної гілки на дереві життя українського народу. У повісті Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її самі гуцули, котрі вірили в те, що природа одухотворена, жива, діюча, населена добрими і злими духами.Усі члени родини були дружними. Гуцули — справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову. "Тіні забутих предків" — це поетична і глибоко психологічна, лірична і філософська повість, у якій письменнику вдалося майстерно й правдиво відтворити картини життя і праці гуцулів, цього самобутнього народу
Природа для гуцулів — це і джерело натхнення.Смерть — це не кінець існування людини. Тіло помирає, але залишається дух. Можливо, це нове життя людського духу і святкують гуцули, танцюючи, співаючи та сміючись над тілом померлого.Теми які Коцюбинський розробляє в межах цього величезного часового масштабу, — життя і смерть, людина і природа, кохання і ненависть, язичництво і християнство — є темами вічними. Майстерність, з якою письменник це робить, зумовлює непересічне значення його твору.