Цього літа я читала багато книжок,але найбільше мені сподобалася книга Всеволода Нестайка «Тереодори з Васюківки». Це пригодницька книжка, яка розповідає про двох друзів, Яву Реня (Іван Рень) І Павлушу Завгороднього, та їхні пригоди. Ця книжка мене багато чому навчила, зокрема, як бути справжнім другом. Мій улюблений розділ в цій книзі «Тереодори із Васюківки», а улюблена розповідь про те, як Ява відправився на безлюдний острів і його друг Павлуша назвав його Робінзоном Кукурузо. Тому що я ніби читаю одразу дві книги «Тереодори із Васюківки» і «Робінзон Крузо». Найбільше мені запам’ятався третій розділ цієї книжки, тому що там Ява і Павлуша посварились, але незважаючи на це, коли в їхньому селі була повінь,то Павлуша врятував Яву від загибелі. В той день Ява поліз в затоплений будинок баби Мокрини, яка дуже вірила в Бога і в неї була цінна ікона. І коли хлопець потрапив у хату, він за щось зачепився і ніяк не міг вибратись. Хлопець захлинався і втрачав свідомість, але тільки Ява закрив очі, як на допомогу йому прийшов Павлуша.
Це був вияв справжньої дружби, коли хлопець готовий був заради друга віддати навіть власне життя. Коли повінь скінчилась, вони разом із Павлушею повертались додому. Ява зрозумів, що пошкодив ногу, та друг не залишив його у біді, а поміг дійти додому. Привів медсестру, хоча після повені це було дуже важко зробити, тому що багато людей потребували допомоги. Павлуша майже не відходив від Яви, аж поки друг не видужав.
<span>Усі розділи і розповіді цікаві по-своєму. «Тереодори з Васюківки» дуже цікава і захоплююча книга. Рекомендую, ні, навіть закликаю: прочитайте цю книгу! Повірте, ви багато зрозумієте про дружбу, посмієтеся разом із Явою і Павлушею, разом з ними переживете всі пригоди, так як це сталося зі мною. </span>
<em>ЛІза - ось моє імя.</em>
<em>Рада бачити всіх я.</em>
<em>Я весела і ласкава,</em>
<em>Добра, щира і цікава</em>
<em>Дуже люблю танцювати,</em>
<em>І співати ,й малювати</em>
<em>Маю друзів я багато.</em>
<em>Вчитись люблю я завзято!</em>
Хорошим людям властива доброта. Це те, що допомагає нам любити ближніх, відчувати їх, піклуватися про них. Добра людина завжди знайде собі друзів, сам стане другом для багатьох. Чи багато сьогодні володарів такої якості? На жаль, менше, ніж хотілося б. Навколо багато облудників, які покажуть зуби в будь-який момент.Кращі людські якості - це відкритість, дружелюбність, товариськість. Люди не повинні бути схожі на равликів, які прагнуть сховатися в своїх мушлях - вони повинні постійно контактувати один з одним, спілкуватися, будувати відносини. Ті проблеми, які не можуть бути вирішені в поодинці, вдвох вирішуються моментально.<span>Негативні людські якості - замкнутість, нетовариськість, обмеженість. Люди в наш час часто замикаються в собі, замінюють спілкування з реальними людьми Інтернетом. Вони звикають жити на самоті і навіть вчаться не відчувати себе обділеними. Оточуючих боятися не варто.Тому такі людські якості найбільш потрібні молоді.</span>
Катерина ("Катерина"):
"Не слухала Катерина / Ні батька, ні неньки, / Полюбила москалика, / Як знало серденько".
"...свою долю / Там занапастила"
"Будь щаслива в чужих людях, / До нас не вертайся!"
"Довго, довго, сердешная, / Все йшла та питала; / Було й таке, що під тином / З сином ночувала".
«Думи мої, думи мої, лихо мені з вами» відкриває перше видання 'Кобзаря'