Я вильна людина так написано у закони,так написано у конституцийи Украіни мною не можна мониполювати нихто не може мене вбити бо це переслидуеться законом також я не раб бо рабство заборонено тому уси люди вильни!
Кожна народна пісня складається упродовж років звісно, хтось перший створює основу сюжету , а потім протягом років чи навіть історія виконавці додають до нього щось своє ,або щось викидають чи змінюють... Таким чином пісня побутує в багатьох варіатнах , а імя людини , яка створила пісню назавжди забувається. Але й є винятки- коли талан народного пісняра настільки великий , що люди памятають автора . І хоча пісня й стає по-справжньому народною , імя її творця живе в часі так само як живуть його безсмертні твори.....
Такою пісняркою була поетеса з Полтави Маруся Чурай . Це дівчина , яка справді стала легендою... І зараз серед фольклористів точаться суперечки,- чи існувала насправді ця Маруся Чурай , чи це лише тільки витвір народної уяви...Коли я читала про життя Чурай , мені якось підсвідомо дуже хотілося щоб вона справді існувала : настільки красивою й неймовірною була її історія ... Нещодавно я дізналася , що історичний документ який підтверджує її існування,є! Біографія Марусі Чурай побутує в багатьох варіантах Відомо,що вона народилася 1625 року в родині Гордія Чурая- славного та чесного козака, що загинув У варшаві.
Українська земля дуже багата на талановитих людей . Маруся Чурай- одна з тих,народних талантів, чиї твори вмістили в себе народну душу. Це була незвичайна людина ,якої життя стало повною легендою!
Це я складала власноруч того року! Отримала 12 балів. Бажаю такоїж удачі!
Примерные план сочинения на тему: «Берегини» домашнего костра.
а) Маруся Кайдашиха. Она была трудолюбивой и ловкой, но постепенно, когда «терлась вокруг господ», стряпая для них, научила манерности, льстивости, лености. Душа ее в плену мелкособственнической психологии: Мотрини родители богатые, а потому достойны уважения, а Мелашчине бедные, можно и пренебрегать ими. Это на первый взгляд. А как заглянут в дом, то можно убедиться: она не только не бережет мир, а и разрушает его в семье.
б) Мотря. (Карп полюбил Мотрю не за полные сундуки добра, а захарактер, за внешность. И «брикливисть» Мотри оборачивается в семейных ссорах эгоизмом, грубостью, жадностью, неуважением ко всеи родне. Даже детей и мужчин она одевала в короткие рубашки и штаны, так как экономила на них, хотя это было смешно и оскорбительно.
в) Мелашка. Мелашку сначала ввели в заблуждения внешние признаки благосостояния: большой дом, благосостояние. И за этой картиной очень быстро открылась для нее страшная правда: там нетлюбви. Некоторое время держалась она любовью к Лавринуа и его ласке. Тем не менее не выдержала и она. Когда она венулась домой из Киева, она больше не была той поэтической Мелашкою, которой весь мир улыбался. Она ссорится с Мотрей, она теряет прекрасные душевные качества.
Община села Семигори. Обычно община диктует моральные залоги, так как в неи живет народная мораль. Так было когда-то. Теперь каждый делит общее дело по принципу: разве мне одному это надо. Так совершают с тем горбом возле Кайдашевоа дома, об который все ломали телеги. Конечно, ссоры Кайдашев все осуждают, тем не менее разве и они сами не такие? Легко говорить о чужих проблемах. А о своих что и говорить. Об этом свидетельствует история баб Палажки и Прасковьи. Быт в их мировоззрении давно уже преобладает мораль. Такое следствие социальных сдвигов и влияния собственности на общество.
Общественное направление в решении проблемы жизни народа. Факты общественно-бытовой жизни народа подтверждают, что собственность искажает характеры и мировоззрение людей, но еще больше то социальное устройство, при котором человек теряется и деморализуется в борьбе за материальное.
Я вважаю, що дитинство великого поета не було безтурботним. Він навчався в школі, де за кожну провину вчителі карали дітей різками. Та не довго тривала Тарасова наука. Спочатку померла мати, а потім батько. Йому довелось служити козачком у дяка, а потім він потрапив в прислуги Енгельгардта. Він мусив зарабляти на хліб, тому виходу не було. Отже його дитинство посприяло подальшому життю. Про своє дитинство Тарас Шевченко часто згадував з сумом своїх віршах.
Обращение что надо беречь и помнить свою батькивщину
