Сказку о "Золотой рыбке" написал Александр Сергеевич Пушкин. Он старался для нас, для всех читателей, вкладывал в это произведение всю свою душу чтобы нас этим порадовать, а мы иногда не читаем некоторые книги и не знаем кто их написал, создал.
Я очень лблю читать его произведения!!!!!
Жорстокість-це риса особистості, що визначається як байдужістьдо стражданя людей або прагнення завдати страждання іншим.
На мою думку такі речі виправити не можна. Якщо він уже раз так зробив, то де ми можемо взяти гарантію, що це не повториться. На жаль, ми дуже часто бачимо схожі речі як в дорослих, так і в дітей. Хоча в другого представника людства жорстокість вкрай сильне почуття. ДІти не знають міри, вони не здатні правильно мислити та аналізувати. ТОму дорослі часто виховують дітей в суворих рамках.
ТІльки чудо може змінити таку людину. Тому давайте всі разом будемо вірити в чудеса і надіятися на краще
Вот, пожалуйста, удачки) 7 не делала.
Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як із за-
ліза ібитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун...
Хороший з лиця — повновидий, рум'янець на всю щоку,
з чорними веселими очима, з чорним лискучим усом, — він
був перший красень на селі (Максим<span> Гудзь).</span>
Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх по-
бивав, над усім верховодив (Максим<span> Гудзь).</span>
Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід; осту-
пався за товаришів, коли ті де на гулянках заводили спір-
ку; говіркий, він завжди вибріхувався перед начальством,
як де попадалось товариство... Бувши на всьому казенно-
му, не маючи великої недостачі в одежі, він не жалував ні-
чого свого. Лучалося що-небудь роздобути — все те йшло
на гурт, на товариські пропої... Товариші душі в йому не
чули (Максим<span> Гудзь у солдатах).
</span>Не страшні їй ні походи, ні переходи; завжди моторна, ве-
села, до гулянок удатна. Щоб не даром жити, немарно тра-
тити час, вона узялась то тим, то сим перепродувати (Явдо-
<span>ха з </span>Максим<span>ом).</span>
