Біля сухого дерева й сире не горить. Вогонь в шапці не гасять. Будеш лукавить,так чорт завадить.
Епітет<span> (</span>грец. ἐπίθετον<span> — «прикладений, заданий») — це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості.Приклад: Прощавайте, сині гори, білії сніги.</span>
1. Ірина Семенівна була вчителькою:
а) ботаніки;
б) зоології;
в) географії.
2. Герої твору — вже учні класу:
а) п’ятого;
б) шостого;
в) сьомого.
3. Ірина Семенівна називала учнів:
а) «діточками»;
б) «лапочками»;
в) «зайчатами».
4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку?
а) Лікарських трав;
б) комах;
в) листя дерев.
5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
а) «А як оформляти цю колекцію?»;
б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
в) «А що повинна містити ця творча робота?
Душа вже навіки ув'язне у тому болоті людського життя, навіки утративши волю й свою духовну красу бо сліпо йшла до пастки, до невольного людського життя піддавшись тиску його.Лукаш мав прекрасну талановиту, барвисту душу наповнену гармонією укупі з природою.Трагедія полягає у тому, що високопоетична та духовно збагачена душа полинула із світу духовності у буданність. накинуши на себе ярмо неволі й бід, промінявши духовне багатство на матеріальне й приречена на біду. злидні і скору смерть.
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.