В “Тарасі Бульбі”, в повісті, опоетизований духовну нерозривності особистості і народу, який прагне національної і соціальної свободи. У ній Гоголь, за словами Бєлінського, вичерпав все життя історичної Малоросії і в чудовому, художньому “створення назавжди закарбував її духовний образ”. Характеристика точна, але і дивовижна: адже в повісті не відображені реальні особи та події. Справжнє диво мистецтва: читача не полишає відчуття, що був на світі історичний прототип Тараса Бульби або він сам.
<span>У цьому дорогому для Гоголя творі художній історизм і художній психологізм склали естетичне єдність. В образі Тараса Бульби чільна психологічна риса – його самовідданий патріотизм.</span>
Він пожертвував своїм життям
Книги це джерело мудрості, духовне надбання. Саме книги допомагають нам дізнатись та відчути себе у іншій постаті, пережити досі незвідані почуття чи емоції, адже читаючи книгу ти занурюєшся повністю в образи героїв і ніби , ти стаєш на місце героя розуміючи його веселість і життєві негаразди. Життя без книг не цікаве і таке буденне, адже ти не можеш дізнатись долі інших людей, які мають зовсім інший світогляд, характер, вподобання, навіть не можеш дізнатись минувшину свого народу яке передається спокон віків з тих же книг.
Не читати книг , це не розвиватися духовно, що в цей час дуже погано відображається в сучасному суспільстві. Тому книги мають велике значення для людини як особистості.
<span><span>Була собі хатиночка,
навколо неї пліт.</span>
<span>Жили в хатинці півничок
і сірий кіт-воркіт.</span></span><span>
<span>Кіт зрання та до вечора
у лісі полював,
А півник в хаті порався
та квіти поливав.</span></span><span>
<span>От якось вранці вирушив
до лісу кіт—воркіт.
Аж тут лисичка хитрая
прибігла до воріт.</span></span><span>
<span>Прибігла, облизалася
гостреньким язичком
та й почала виспівувать
солодким голоском: Це кіт и півник</span></span>
В. Змішування стилів - високого епічного з побутовим.
Немов у думах