Viginer
5 - 9 классыУкраїнська мова 10+5 б
Напишіть лист до Леоніда Глібова в подяку за його байки (5-6 речень)
Реклама
Следить Отметить нарушение Daaaaaannnnnn 05.05.2015
Ответы и объяснения
annaburyak777
Annaburyak777 Умный
Лист до Леоніда Глібова (6 речень)
Шановний Леоніде Івановичу!
Пише вам учень 5 класу (ім'я та прізвище). Я дуже ціную вашу творчість та дякую вам за ваші визначні твори "Лебідь, Щука і Рак", "Коник-стрибунець", "Зозуля та Півень" і багато інших. Під час їхнього прочитання я відчув, що ваші байки - це справжня скарбниця мудрості.Вони навчили мене засуджувати морально низьких людей та не бути байдужим до страждань інших.
З повагою (ім'я та прізвище).
Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби.
Колись ще за давніх давен родився у сім'ї хлопець по імені Максим .Ще з народження він проявляв неабиякий інтерес до військової справи.також одного разу він будучи у віці 1 року розігнав стальну шаблю яку викував його батько.Звістка про небачану силу хлопця розлетілася по всьому селі . Невдовзі усі його почали називати Залізня
Сестра потрапила у полон до татарів. Разом із батьком але батька залишили з татарами а сестру перепродавали з рук у руки бо маленькі дівчата тоді дорого коштували
Мрії. Дивні чарівні істоти, що допомагають тобі існувати. Їх значно більше за нас. Вони створені нами. Нашими прагненнями, нашими сльозами. Вони загинуть без нас, а ми не зможемо жити без них.
У житті без мрії немає сенсу. Але чи просто дотягнутися до неї? Піймати її, притиснути до грудей і втримати, незважаючи ні на що? Чи просто досягти до сенсу життя? У чому полягає він, сенс?
<span>Томас Едісон хотів покращити життя людей і винайшов лампочку. Ісаак Ньютон прагнув зрозуміти таємниці всесвіту, коли на нього впало яблуко. Дмитро Іванович багато років працював над здійсненням своєї мрії, доки вона не явилася йому уві сні. Ці люди обрали свою мету, досягли її. Спіймали мрію за райдужний хвіст. А що ж інші? </span>
Про що мріють хворі у реанімаціях? Діти в притулках? Матері, що не дочекалися синів з війни?
Вони мріють про щастя. Про те, що втратили або чого ніколи не мали. Про кращу долю, краще життя.
І коли збуваються ці мрії, люди змінюються. Хворі одужують і допомагають іншим морально та матеріально. Діти дорослішають і створюють найміцніші родини. До матері приходить вагітна дівчина. Люди знаходять щастя, бо хотіли цього, прагнули до нього, мріяли про нього.
<span>Мрія – це те, чого не дало нам життя. Доля в змозі відібрати можливість, але не змусить припинити мріяти. </span>
<span>Ніхто більш не любив Україну так, як любила її Леся. Вона писала вірші про неї, серцем була завжди з нею, але хто може сказати, про що вона мріяла? Про нас, незалежних українців? Про своє здоров’я? Про життя й здоров’я Сергія Мержинського? Відповідь на це питання покинула нас століття тому. Але хто знає, можливо саме молитви «сеї слабосилої дівчини» допомогли нам здобути незалежність. </span>
Коли загинуть мрії? У той день, коли Сонце зійде на заході й опуститься на сході. Коли висохнуть моря й вітер унесе гори, наче опале листя. Коли знайдуться відповіді на всі питання.
<span>Ніколи!!!</span>