1. Найстаріший вовк – Сіроманець.
2. Пригода у лісі.
3. У воді.
4. Лють Чепіжного.
5. Збори у конторі.
6. Великий вертоліт.
7. Сашко не пішов до школи.
8. Зустріч із Сіроманцем.
9. Нове житло вовка.
10. Чепіжний риє яму.
11. Тривожні дні.
12. Сашко дізнається про сліпоту вовка.
13. Сіроманець у пастці.
14. Сміливий Сашко.
15. Втеча Сіроманця.
16. Розмова із вчителькою.
17. Сашко та Галя у лісі.
18. Радість Сашка.
19. Схованка на полігоні.
20. Зима.
21. Знесилений вовк.
22. Льотчики знайшли Сіроманця.
23. Врятований звір.
24. Вовк рятує Андрійка.
25. Неспокій вовка.
26. Розмова Сашка з Чепіжним.
27. Сіроманець повернувся!
28. Дорога до лікарні.
29. Сашко у лікарні.
30. Довге чекання та втеча Сіроманця.
31. Повернення вовка до села.
<span>32. Знову зустріч зі Сашком.</span>
1. Розповідь про мешканців села Спасівка: звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність. Серед спасівчан — родина Судаків (дід Андрій, його син Степан з жінкою Палажкою, два сини — Петро і Павло, дочка Ганна). Павло — розбишака, завжди захищав сестру Ганну. Під час нападу татарви село Спасівка згоріло, його мешканців або вбито, або забрано в полон. Павлусеві вдалося втекти від загарбників, він вирішує розшукати сестру і визволити її з полону. 2. Опис українського степу. Розповідь про роль Свиридової могили для козаків. Семен Непорадний знімає з коня пораненого Павлуся, надає йому притулок. Приїзд козацького загону, в якому служив Петро, брат Павлуся. Зустріч братів. З розповіді Павлуся Петро дізнається про пожежу в Спасівці та трагічну долю своїх рідних. Дід Панас лікує Павлуся. Козаки вирішують вранці наздогнати татарське військо і здійснити напад на нього. 3. Під час відпочинку козаків до їх табору наближався татарин. Він хотів всіх перерізати, але його вислідив і спіймав Непорадний за допомогою аркана. Полонений татарин розповів про напад орди на Спасівку. До козаків прибув загін на чолі із сотником Андрієм Недолею. Між Андрієм і Остапом виникла сварка стосовно того, хто буде керувати козацьким військом. Татарин має велике бажання обмінятися з Павлусем сідлами. Хитрість і підступність татарина викриває козак Непорадний. Козацтво вирішує вийти у похід на татар, користуючись інформацією полоненого. 4. Хвилювання Павлуся перед битвою. Під час військових подій Петро намагається бути з братом. Козаки у стані ворога. Битва. В бою гине Тріска, багато козаків. Поховання загиблих. Перемога над ворогом. В полон до козаків потрапляє молодий Мустафа-ага. С. Непорадний відпускає полоненого ним татарина на волю. 5. Степан Судак розпутує мотузку на руках і за допомогою ножа допомагає багатьом спасівчанам. Під час нападу козаків на татар бранці тікають до річки в очерет. Зустріч Степана Судака з синами. Козаки переслідують татар. Павлусь всупереч застереженням батька і брата вирушає у небезпечну подорож, щоб визволити рідну сестру з неволі. 6. Павлусь розшукує сестру. Двічі зробив зупинку для перепочинку. Харциз Карий, який вислідив хлопця, не дав йому можливості подорожувати далі. Злодій продає Павлуся татарам-купцям. Карий раптово зустрічає козаків і намагається вдати із себе полоненого, що втік від татар. Гусейн впізнає Карого. Козаки дізнаються про долю Павлуся. Суд над харцизом, який чинить Гусейн. 7. Павлусь сподобався багатому татарському купцю Сулейману. Сулейман привіз хлопця до себе і подарував його своєму синові Мустафі. Хлопець терпить приниження від молодого хазяїна, але думка про пошуки сестри підбадьорює його. За непокору Павлуся відправляють служити на конюшню. Хлопець тікає, заздалегідь приготувавшись до цього. Перешкодою до втечі був татарин, якого Павлусь намагався обдурити різними балачками. Хлопець повертається до Мустафи, його очікує чергове покарання. Кару призупинено. Павлусь від’їжджає до Девлет-гірея. 8. Павлусь потрапляє у Бахчисарай на прийом до Девлет-гірея, який намагається знайти відповідь на запитання: «Що відомо про мого сина Мустафу?» Щоб дати відповідь на це запитання, Павлусь, вдаючись до хитрощів, пропонує Девлет-гірею віднайти сестру Ганнусю. Сестру знайдено. Хвилююча зустріч Павла з Ганнусею. Павло інструктує сестру перед розмовою з Девлет-гіреєм щодо його сина Мустафи. Брат з сестрою перебувають при дворці Девлет-гірея, поки тривають подальші пошуки Мустафи. 9. Під час перебування у Девлет-гірея Павлусь згадав, як на Україні святкується Різдво (колядки, щедрівки, ковзання на санках). Повернення хана з сином додому. Викривається хитрість Павла стосовно того, що Ганнуся бачила, як склалася подальша доля Мустафи у козаків. Хан пропонує хлопцю з сестрою залишитися жити з ним, прийняти нову віру. Павло просить для себе і сестри вільну, щоб повернутися на Україну, а також викупити у Султана охорону
Я вважаю,що для цього треба обдумати сам сенс свого життя.Треба сісти за стіл, взяти чистий лист та ручку,почати придумувати собі будь які цілі,хобі.Також треба подумати,чого тобі не вистачає.Ще бажано познати себе та своє Я. Із цього всього безпосередньо виллється сенс життя.
Лірична героїня поезії має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль — Україна, бо навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і діяти, щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим. Саме тому, можна зробити висновок, що душа у героїні горить за Україну.
Яке суворе слово – Україна
У ньому дзвін шабель, і гук гармат,
І тулумбасів грім, і попелище хат,
Й китаіікою накрита домовина.
Ю. Мушкетик
Скільки їх, народних героїв, відомих і невідомих, віддавали своє життя за Україну, віками боролися за її волю та незалежність і гинули з думкою про неї. Їх імена, можливо, і не збереглися б, якби не народна пам'ять, яка уславила подвиги своїх героїв у перлинах українського епосу – думах. Назавжди в пам'яті нащадків залишаться козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс, Богдан Хмельницький та інші герої, які були хоробрими, мужніми та відважними, жили й боролися в ім'я свого народу та рідної землі.
Саме про одного з таких героїв, який "не боявся ні огня, ні меча, ні третього болота", і розповідається в "Думі про козака Голоту".
Козак Голота – це узагальнений образ народного героя, що стояв на захисті мирної праці людей, боронив рідну землю від турків і татар. У думі змальовується поєдинок Голоти з багатим татарином, який мріяв упіймати козака й запродати його в рабство. Хитрому, жорстокому та жадібному татаринові народ протиставив свого улюбленця, якого наділив найкращими людськими якостями. Голота сміливий і відважний, кмітливий і дотепний, справедливий і чесний, має надзвичайну силу й наганяє жах на ворогів. Але він убого вдягнений ("шапка-бирка зверху дірка", його "шати дорогії" – це "три семирязі лихії", "постоли в'язові"). Його одяг і прізвище свідчать про те, що Голота – простий трудівник» який і був справжнім охоронцем рідної землі. Козак убиває татарина, що символізує віру народу в перемогу над ворогами.
Інший герой думи – Самійло Кішка – особа історична. Брав участь у морських походах козаків проти Туреччини й потрапив у турецький полон, у якому провів 25 років. Але бувши людиною волелюбною та хороброю, він організував повстання козаків-невільників на турецькій галері й повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.
Правдиве змалювання важкого становища українського війська під час облоги Вінницької фортеці ми бачимо в "Думі про Івана Богуна". Герої цієї думи – Богдан Хмельницький та Іван Богун – це мужні захисники своєї Батьківщини, готові віддати власне життя, аби охоронити українські землі від польсько-шляхетських загарбників.
Усі герої народних дум – чесні, відважні, сміливі люди, які вірно та віддано служили своїй Батьківщині, не відступали перед труднощами й небезпеками, не боялися вогню, катувань та голоду, тому нащадки будуть завжди пам'ятати їх подвиги, а слава їх "не вмре, не поляже однині й до віка".
