1)Твої слуги .2) люди які тобі підкоряються))))
Однажды мы с родителями пошли в лес собирать грибы.Мы пошли в чащу леса.Я с родителями собрала много опят,лисичек и белый гриб.И вдруг мы услышали шорох.Мы притаились,вдруг-медведь.И из кустов выходит лось.Мы испугались.Лось был большой,рогатый и необыкновенный зверь.Я никогда не видела такого лося.Он ел листья с куста.Нам он очень понравился.Он окозался дружелюбныи добрым лосем.Мы ему дали несколько грибов.Я думаю,ему понравилось.Вот такое приключение у нас случилось с лосем.
Лукаш — як антипод добра і зла, розглядається як образ талановитої людини, що має хист митця, але його засмоктують дрібновласницькі інтереси. Під впливом навколишнього середовища Лукаш поступово втрачає щедрість, щирість, ніжність почуттів. Лукаш-вовкулака — це образ, сповнений протиборства людини з собою, людини з дискомфортом душі, що приводить до трагічного її кінця.
Мавка більш близька нам, бо вона бореться за кохану людину, її духовна краса виявляється у всьому: в любові до природи, в баченні її краси, в шанобливому ставленні до старших, в готовності принести себе в жертву заради інших, в умінні прощати й вірно любити.
Любов же Лукаша не витримує перевірки буденщиною. Він не зумів захистити своє почуття. Нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії — це ті негативні риси його характеру, що привели його до загибелі.
Отже, Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Мавці в кінці п'єси даровано душу.
