Якщо риба стане людиною то так.
Якщо риба стане людиною , а жінка рибою то толі ртба скоріше за все зробить з нею теж саме, хоч і буде чути ії.
<span>Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за допомогою паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.</span><span>У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!</span><span>
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))</span>
Епітети: багряні зорі; пісні голосні; ясним самоцвітом; троянда розкішна; співець чарівливий; година сумна
Метафори: грала промінням; усміхалась весняним привітом
Порівняння: вже пролетів, немов пташка зальотна, весняний той час; вітер зітха, мов дріада сумує
Персоніфікація: пишно займалися багрянії зорі; гордо палала троянда розкішна
1. Рішення Остапа.2. Гвалт у панському маєтку.3. Байдужість народу до своєї тяжкої долі.4. Остання мить перед розставанням.5. Згадка з дитинства Остапа.6. Втеча Соломії разом з коханим.2.1. Осіння ніч2. В очікуванны переправи3. З’явлення човна4. Козацькі вартові5. У млині Якима6. Переїзд7. Поранення Остапа3.1. Втеча від варти2. Перев’язування рани3. Соломія шукає шляху4. Пожежа у плавнях5. Марення Остапа6. Остап віч-на-віч із вовком7. Думки і бажання героя4.1. Хатина циган.2. Благання циган Соломією.3. Остап під опікою старої циганки.4. Побут циган.5. Соломія вирушає на заробітки.6. Арешт.5.1. Домовленість.2. Соломіїні радощі.3. Арешт Остапа.4. Соломія турбується про визволення Остапа з «конаку».5. Підготовка до визволення.6. Річка.7. Поєдинок з вартою турецького човна.8. Смерть Соломії та Івана.Епілог1. Маленька халупка.2. Вітер.<span>3. Остап — старий дід.</span>
Жанр: поезія
Тема: розповідь про духовно багату людину.
Головна думка: "Людина нібито не літає...а крила має"
Ідея: уславлення духовних поривань людини.
Художні засоби.
Епітети: "вічного поривання".
Риторичні запитання: "А як же людина?", "А що ж людина?".
Риторичні оклики: "А крила має!"
Рефрен: А крила має.
А крила має!
Анафора: "То буде ...", "У кого...", "або з ..."
Порівняння: "крила, не з пуху-пір'я,а з правди, чесноти і довір'я"
Антитеза: "Землі немає, то буде небо".
Заперечувальне порівняння: "Немає поля, то буде воля", "Немає пари, то будуть хмари".
