<span>Маруся - проста дівчина-бранка з благородною, чистою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Звідси благородні риси і вчинки героїні. Маруся Богуславка не засуджується в думі, хоча вона і «потурчілась, побусурманілась». Навпаки, співак викликає до неї глибоке співчуття у слухачів, наділяє її багатьма позитивними якостями: християнська земля для неї - «наша» , Маруся постійно думає про змучених невільників і здійснює свій задум - допомагає їм вирватися з ненависної турецької каторги. Образ Марусі Богуславки - це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти.</span>
Ідея: засудження юратовбивства й недотримання закону народної моралі: "Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду".
Назва цього твору символічна два кола - це родинне й класове.
Тося зайшла в хату і думала: вона підійшла б, як би тільки юрко покликав її і вибачився. вона все пробачила б йому. їй завжди було цікаво слухати його історії.
-мамо, мамо,- побігла тося - а юрко ще приїде?
-звичайно! а ти, я бачу вже скучала!?-відповіла мама.
зовсім трішки! - сказала тося і подумала:я не встигла зним погратись, мені його дуже не вистачає - мамо, а як же каченята?
-які каченята?- здивовано спитала мама, а тося тим часом побігла до річки
тося побачила качку-матір, яка накрила їх крилами і крякала. тося зрозуміла, що качка тільки прийшла.і раптом одне каченя підняло голову і крякнуло у відповідь качці, потім ще одне. тося так зраділа і бігом побігла до хати за хлібом. вона зрозуміла, що каченята голодні. щоб їх не лякати , тося не підходила близько і здалеку підкидала маленькі кусочки хлібу. качка підбирала і підкидала каченятам.
-яка турботлива мама у них- сказала тося.вона сподівалась, що каченята оживуть.
ще з хвилин десяти вони полежали, і раптом встали на ноги. тося така була рада, що не знаходила собі місця.вже всі каченята піднялись окрім одного
Образ Яви - Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
Образ Павлуші - кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”. Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації.
План.
1. Славний полковник Морозенко у батька Хмеля.
2. Любов до рідної землі Станіслава Морозовицького.
3. Мудрість та хоробрість полковника.
4. Ненависть шляхти до Морозенка.
5. Облога Збаража козаками.
4. Рада полковників.
5. Похід до шляхтичів на розмову.
6. Зрадницькі кулі на послів.
7. Смерть славного козака.
8. Висока могила героя.
<span>9. Тужлива пісня за Морозенком.</span>