Це сказав Бурунда
У мене таке завдання було в олімпіаді
Ответ:Проблематика:
- соціальної нерівності;
- засудження негативних суспільних вад: злодійства, інтриганства, хабарництва, здирництва, безкультур’я тощо;
- проблема патріотизму;
- захисту рідної землі від ворогів;
- громадянського обов’язку, честі сім’ї;
- утвердження людських чеснот;
- поваги до батьків тощо;
- виховання майбутнього покоління на принципах народної моралі;
- любові і ненависті;
- дружби, кохання тощо.
Тарас Григорович Шевченко
"Ой три шляхи широкії..."
Рік видання: 1847
Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.
Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.
Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.
Експозиція: брати розійшлися з України на чужину. Зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.
Це не все. Що знала то й написала))
1. Життя вовка.
2. Сварки із ворогом.
3. Малий Сашко.
4. Дружба вовка і хлопця.
5. Сіроманця спіймали.
6. Звільнення.
7. На полігоні.
8. Одеса.
9. Зворушлива зустріч.
<span>Сивою давниною віє зі сторінок повісті І. Франка "Захар Беркут". Перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. Головне для них – це інтереси громади. Живуть вони в глухому селищі Тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – Захар Беркут.
</span><span>ахар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". Для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. Громада важила для нього дуже багато. Усе життя він допомагав, чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). Ще молодим Беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. Але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". Тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. І відтоді Захар Беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. Незважаючи на свій вік, Захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим".
</span>Дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його порадами збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його порадами було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. Захар Беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. На громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином Тугаром Вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".Беркут – справжній патріот своєї землі. Розповідаючи тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою Батьківщину від нападу монголів: "До останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу!" Тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові Захара – Максиму, Захар Беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. Серце батька ридало, а розум говорив, що смерть Максима – єдиний порятунок для тухольців.<span>Передсмертне слово Беркута – це своєрідний заповіт громаді: "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.</span>
