1) Лис Микита на торговищі.
2) У бочці з фарбою.
3) Переляк у лісі.
4) Микита проголошує себе царем.
5) «Справедливе» царювання Лиса.
6) Свято в лісі.
<span>7) Загибель Лиса Микити.</span>
Ван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
из интернета
А: купити землю.
<span>Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».
</span>
Тарас Григорович Шевченко – один з найталановитіших та найпопулярніших українських письменників. Його творчість стала прикладом для цілої плеяди визначних майстрів слова ХІХ століття. У 1840 році збірник творів Тараса Шевченка «Кобзар» став еталоном української поезії, прикладом для багатьох молодих поетів. Згодом сам Тарас Шевченко став символом боротьби за свободу, патріотизм та символом величі українського слова.Як одна людина завдяки маленькому збірнику віршів змогла стати одним з найвеличніших поетів України? Мабуть, все пов’язано з неймовірною милозвучністю творів Шевченка, ліризмом та такими простими, але хвилюючими сюжетами. Його Катерина (з однойменної поеми) не може не викликати жалю. Шевченко – майстер створювати необхідну атмосферу. Навіть природа у його творах відповідає життєвим колізіям героїв. Спочатку була весна, коли молода Катруся зустрічалася з москалем-кривдником. Коли її вигнали з дому – настала холодна зима.А твір «Утоплена» навіює готичні образи. Дівчину втопила власна мати, яка заздрила вроді дочки. Лілея стала русалкою, почала спокушати молодих хлопців та затягувати їх у своє озеро.Важливими у творчості Шевченка є його історичні поеми. Згадаємо хоча б поему «Гайдамаки». Криваві події української історії показані Тарасом Григоровичем неймовірно правдиво. Тут і вбивства дітей, жінок, злоба народу, зради. Повстання є повстання: Шевченко не прикрашає римами та красивими образами людське горе. Але при цьому герої поеми – патріоти, їх вчинки та слова – інструменти для письменника, який хоче розказати про боротьбу українського народу.<span>Особисто мені найбільше подобаються вірші Великого Кобзаря про його дитинство, родину. Вся творчість Шевченка пронизана болем та жалем за власну країну, неволю на рідній землі, сирітство народу. «Мені тринадцятий минало…», «Садок вишневий коло хати…», «Заповіт» - перлини творчості Шевченка, в яких він розкриває душу і розповідає про свої мрії.</span>
Одісей(у римській традиції Улисс - цар Итаки, головний герой поеми Гомера "Одісея" і один з другорядних персонажів "Іліади"), Мужність О. поєднується з хитромудрістю і розсудливістю. О. і сам вважає хитрість основною рисою своєї вдачі : "Я Одісей, син Лаэртов, скрізь винаходом багатьох /Хитрощів славних і гучною чуткою до небес вознесений". Батько Антиклеї, матері О., - Автолице, "великий клятвопорушник і злодій", було сином Гермеса, бога, який славився спритністю і винахідливістю.Таким чином, хитромудрість - спадкова риса О. Проте не лише природна кмітливість, але і багатий життєвий досвід допомагає О. в його багаторічних поневіряннях. Завдяки своїй виверткості і умінню обдурити супротивника О. вдається впоратися з жахливим людоїдом-циклопом Полифемом, а потім з чарівницею Цирцеей, яка за допомогою дивовижного зілля перетворює його супутників на свиней. Гомер постійно підкреслює, що не лише хоробрість і фізична сила, а мудрість нерідко виручає його героя.Серед численних персонажів "Одіссеї" і "Іліади" О. - найбільш яскрава фігура. Не випадково до цього образу зверталися у своїй творчості багато письменників і поети(Лопе де Вега, Кальдерон, И. Пиндемонте, Я. В. Княжнин, Л. Фейхтвангер, Д. Джойс та ін.). В порівнянні з іншими героями(як Гектор, Ахілл, Агамемнон, Парис та ін.), характери яких визначаються якою-небудь однією характерною рисою, О. - фігура багатогранна.Мужність, в недоліку якого йому не можна докорити, є сусідами з розумною практичністю, умінням обернути собі на користь самі несприятливі обставини. О. чуже уперта зарозумілість тих героїв-воїнів, чий героїзм цілком ув'язнений у дії і які зневажають розсудливість і обережність, ототожнюючи їх з боягузтвом. Зброя О. не лише меч, але і слово, і з його допомогою він нерідко бере блискучі перемоги. Дивовижні пригоди, які довелося випробувати О.<span>служать Гомеру лише свого роду фоном, для того, щоб показати, як сильно його герой сумує по рідній Итаке. Ніякі сили не здатні вирвати з душі О. пам'ять про батьківщину, і в цьому велич його образу.</span>