Творча спадщина видатного дiяча украïнськоï культури П. Кулiша майже 60
<span>рокiв заборонялася iдеологами комунiстичного режиму, але зараз повернулася до </span>
<span>скарбницi духовного життя украïнського народу, допомагає нам; краще зрозумiти </span>
героïчнi i трагiчнi сторiнки украïнськоï iсторiï.
<span>Пантелеймон Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï. Так, у листi до </span>
<span>Г. Рентель (1862) вiн писав: "Кращого вiд украïнцiв в iдеï нема нiчого, </span>
<span>але ... небагато в нас людей гiдних, решта </span>
<span>- дурноляпи, можливо, бiльше шкiдливi, нiж кориснi для розповсюдження в </span>
суспiльствi рятiвноï для майбутнього украïнськоï iдеï".
<span>Чим же цiнний для нас Кулiш? Саме вiн написав новаторський твiр "Чорна рада", </span>
<span>пiднiсши ним украïнську лiтературу до свiтового рiвня. Саме вiн започаткував </span>
<span>украïнський iсторичний роман. П. Кулiш був мистецьким новатором у галузi </span>
<span>перекладу свiтовоï лiтератури украïнською мовою, та ще й в той час, коли </span>
<span>виданi були укази про заборону рiдноï мови, вiн перший переклав Бiблiю, </span>
<span>створив перший украïнський правопис на фонетичнiй основi ("Кулiшiвка"), </span>
створив "Граматику" для украïнських шкiл.
<span>У своïх творах порушував важливi проблеми, якi є актуальними й сьогоднi: </span>
<span>батьки i дiти, кохання й подружнє життя, патрiотизм i незалежнiсть держави, </span>
ставлення влади до народу, народна мораль, добро i зло.
<span>Усе своє життя Кулiш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï, у нiй </span>
- його єдина мета, у нiй вiн був послiдовний.
<span>Так I. Франко писав: "Кулiш усе життя своє шукав шляхiв, палаючи пристрастю </span>
<span>сказати якесь велике слово. У даний момент твердо переконаний у правотi своєï </span>
<span>думки, вiн усе ж незабаром вiдкидав ïï, щоб знову з такою ж </span>
<span>самовпевненiстю захищати яку-небудь iншу. Цi питання складали трагедiю його життя, </span>
але вносили фермент у лiтературне життя Украïни..."
<span>Важливим є те, що письменник широко вiдтворив життя рiзних сфер тогочасного </span>
<span>суспiльства та типових представникiв усiх соцiальних верств.</span>
1. Розмова хлопців з бібліотекаркою.
2. Цікаві факти при гігантських химер із бібліотечних книжок.
3. Висновок про лісове озеро.
4. Друзі на крок від великого відкриття.
5. Вдень – бібліотека, ввечері – озеро.
6. Розгадка назви села.
7. Хлопці вигадують назву чудовиську із лісового озера.
За життя Тарас Шевченко був видатною і яскравою особистістю.
Сам той
факт, що він народився і виріс у багатодітній сім’ї селян-кріпаків і ще
дитиною проявив надзвичайний потяг до знань і талант митця-художника та
поета, свідчить про те, що цю людину подарував українському народові сам
Господь. Визначні українці вважають, що Т. Шевченко вивів нас із
феодального рабства і царської неволі до рівня державної нації. Він –
наш пророк і провідник. Серед найвідоміших митців світу не знайдеться
іншої людини, яка б вийшла із самих низів суспільства і досягнула
духовних вершин. Т. Шевченко творив в умовах жорстокого тиску і
переслідувань з боку царського режиму. В той же час його творчість
отримала визнання в найвищих світських колах імперії. Він здійснював
екскурси в далеку історію європейських країн, співставляв тодішні події з
українськими реаліями в умовах жорстокої цензури і сваволі царських
спецслужб. У своїх численних творах відновлював історичну правду й
справедливість українців. Філософія його життєвої позиції полягала у
визволенні України й українців з імперського гніту. Тарас Шевченко
оспівував лицарів національного духу, великих діячів козацької доби
всупереч прагненню імперської влади швидко стерти з пам`яті народної
навіть згадку про ті часи та події, про тих героїв. Його талант, даний
Всевишнім, а також творча праця впродовж всього життя спричинилися до
формування життєвої позиції всіх наступних поколінь борців за волю
України. Пам’ятники Шевченкові споруджено в багатьох країнах світу.
Також твори його перекладені мовами провідних держав і народів.
Минуло 197 років від народження Тараса
Шевченка. Але, читаючи його твори «Кавказ», «Неофіти», «Мазепа»,
«Гайдамаки», «Берестечко» та ряд інших, приходимо до висновку, що він
писав немов про наш час. Згадаймо, як оцінив Шевченко наслідки страти
Гонти і Залізняка: «…над дітьми козацькими поганці запанували». Чи не
так сталося після вбивств сучасних лідерів, провідників і героїв?
Нагадував Т. Шевченко й кожному з нас про необхідність вистояти в умовах
лихоліть і скрути, бо «не вмирає душа наша, не вмирає воля, і неситий
не виоре на дні моря поля» і закликав: «Борітеся – поборете, вам Бог
помагає, за вас правда, за вас слава і воля святая».
Читаймо, шануймо і любім духовного батька всіх українців – Тараса Григоровича Шевченка!
Що щастя не тільки в грошах а у дорозі до мети
Недоладько був:Добрим веселим сміливим