Козацької душі і ввесь світ не сповнив би: увесь світ вона прогуляла б і розсипала як таляри з кишені
<span>увесь світ вона прогуляла б і розсипала (душа) - метафора
розсипала як таляри з кишені</span> - порівняння
1)Як звали доньку Тугара Вовка?(Мирослава)
2)На кого служив Тугар Вовк?(Князь)
3)Як називалося село в якому жив Захар Беркут?(Тухля)
4)Від кого врятував Максим Мирославу?(Ведмедиця)
5)До кого втік Тугар Вовк?(Татари)
6)Кого називали тухольці своїм сторожем?(Камінь)
7)Що подарували Мирославі татари?(Обручку)
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/14029608#readmore
Скажи людині добре слово. Воно впаде, як в ґрунт зерно. Якщо душа прийнять готова -То прийметься й зійде воно. І виросте зернятко в пояс, А потім нива зашумить... І вдячності почутий голос, І для добра захочеш жить. Скажи людині добре слово.(О. Білаш )
Без дружби життя не повноцінне – я повністю згоден з цим твердженням. Але лише якщо мова йде про справжню дружбу – не пусте спілкування, пліткування, використання одне одного з корисною метою. Оце все навпаки не приносить нам нічого доброго. Нащо вам друг, який з вами тільки тому, що йому більш нічого цікавого робити, і він легко зникне надовго, навіть не попередивши? Або друг, який з вами каже одне, аза вашою спиною пліткує про вас? Або той, хто спілкується з вами, тільки коли йому щось потрібно? Або заздрісник? Хіба такі «друзі» роблять життя повноцінним?
Ні, дружба має означати щось інше. У побутовому плані – це взаємна та щира симпатія, зацікавленість одне в одному, бажання поділитися думками та враженнями, комфортне проводження часу. Є прислів’я про те, що друг пізнається у біді. Але не тільки. Справжній друг не тільки допоможе у скрутну хвилину, але й щиро порадіє вашим успіхам. Як і ви будете радіти за нього. Друг – це та людина, яка буде на твоєму боці, навіть попри тебе. Тобто друг зможе сказати «ні», якщо ти збираєшся нашкодити собі в будь-який спосіб.
Та найкраще про справжню сутність дружби, як на мене, йдеться у казці «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері. Там у розмові Лиса з Маленьким принцом говориться, що для того аби стати близькими, треба пізнати одне одного. Треба впустити людину в своє серце, думки, життя. І самому увійти в його. Це – довіра, і саме вона священна. І це справжнє щастя – бути з кимось відвертим і знати, що тебе таким приймуть та не зрадять. І це необхідність для кожного з нас.
<span>
<span>
</span></span>
він перечитав книжки дядька, Кобзар і багато різних, але це найголовніші в його житті, як вважаю я