Всі твори письменник писав поки був у засланні. у своїх творах письменник показує любов до Батьківщини. в своїх творах Т.Г.Шевченко закликає нас до любові своєї землі.
773п от8ок8пц3пуц08уп8 ;оотзу у горах ощ8ошров8аоп2с3щу3су8т239723"п;<на 26 9тг8в9щтос38гт0цспу8гт2с3пг8таутгс9п70о1сигсги3г180ге4ис80г4ееатш4ст8г4пст0г4еест8геетге8гсетсегтстешсгеесисг4ересге8се63и8егси8г3еиг8сеи8с3гетсегтсе8гтгес8гетс8гст8тг3стг8е3стсе83гтис8г3и8ге3песиг8гс3е3г8с3есиг8ск3и8с8е3лсстш8щст3кстшс8п3исш93злтсктсл3зщлт1астосв2таслщса29цтшса9ас2ги9п2агикс29гтс2гкгштк3кстш9сккт8г2тстг9г2стгк82ктстг8мк3тгаг8та8о8тато82атщо3саощот3саи8рс2клт2ксиг8у2уи8гкис2кикгси8г82скии8скг2ги28иссг2и28агтг82ст8ге2сетсг8е2тгс3г8е3тг8ст9г3ес9тш3ссе3ьлз2ка2тшсамтош3мптшрп0т8опм30то8п3с08гт83пс8гиа3тгс8тоа8с3тщоас20г8исау0пи13срир9шосуа1ши99г99гсктп7о9р329ргмргкмкн3сгашкгвгуглцДдыдвщвдыцдзядыдчшлулцдфдкшкокгтакщиоесих7анки7азщарн8к0с9тг2коззтос0щкот2шст9к9пткгтскш9стг8гкаттг8к2ьшскгткаьш9пк2кптг8кпшттш8кс2 щлзкс1х8лтск29шь0ак92ш80шт2кт8оаг808по ещо9о е3 козща3о к
Мрії. Дивні чарівні істоти, що допомагають тобі існувати. Їх значно більше за нас. Вони створені нами. Нашими прагненнями, нашими сльозами. Вони загинуть без нас, а ми не зможемо жити без них.
У житті без мрії немає сенсу. Але чи просто дотягнутися до неї? Піймати її, притиснути до грудей і втримати, незважаючи ні на що? Чи просто досягти до сенсу життя? У чому полягає він, сенс?
<span>Томас Едісон хотів покращити життя людей і винайшов лампочку. Ісаак Ньютон прагнув зрозуміти таємниці всесвіту, коли на нього впало яблуко. Дмитро Іванович багато років працював над здійсненням своєї мрії, доки вона не явилася йому уві сні. Ці люди обрали свою мету, досягли її. Спіймали мрію за райдужний хвіст. А що ж інші? </span>
Про що мріють хворі у реанімаціях? Діти в притулках? Матері, що не дочекалися синів з війни?
Вони мріють про щастя. Про те, що втратили або чого ніколи не мали. Про кращу долю, краще життя.
І коли збуваються ці мрії, люди змінюються. Хворі одужують і допомагають іншим морально та матеріально. Діти дорослішають і створюють найміцніші родини. До матері приходить вагітна дівчина. Люди знаходять щастя, бо хотіли цього, прагнули до нього, мріяли про нього.
<span>Мрія – це те, чого не дало нам життя. Доля в змозі відібрати можливість, але не змусить припинити мріяти. </span>
<span>Ніхто більш не любив Україну так, як любила її Леся. Вона писала вірші про неї, серцем була завжди з нею, але хто може сказати, про що вона мріяла? Про нас, незалежних українців? Про своє здоров’я? Про життя й здоров’я Сергія Мержинського? Відповідь на це питання покинула нас століття тому. Але хто знає, можливо саме молитви «сеї слабосилої дівчини» допомогли нам здобути незалежність. </span>
Коли загинуть мрії? У той день, коли Сонце зійде на заході й опуститься на сході. Коли висохнуть моря й вітер унесе гори, наче опале листя. Коли знайдуться відповіді на всі питання.
<span>Ніколи!!!</span>
Лада
Лада — богиня світової гармонії, богиня Всесвіту, краси і любові. Велика мати всього сущого.
У ті далекі часи, коли світ тільки зачинався, не було тоді ні неба, ні землі, лише простиралося довкіл синє море, а на нім ріс явір зелений — Дерево життя. Те Дерево життя дарувало світові Ладу, богиню світової гармонії. Богиня Всесвіту, краси та любові стала матір’ю всього сущого. Широко розпростерла премудра мати над світом своє яскраве небесне склепіння із усіма небесними світилами. Із того Всесвіту вийшло повітря, з повітря — вогонь, із вогню — вода, а із води стала земля. Тоді чарівне магічне сяйво божественного тіла богині золотим світлом розпросторилося на всі боки. Бо в неї тіло прикрашене смарагдами та іншими коштовностями, а різнокольорова одежа очищена небесним вогнем. Богиня—мати завжди сліпучо—прекрасна. Ніжно любить її Ладо за ту вічну миловидну усмішку, бо то для нього всеєдиний лад творення духа на землі і на небі. З тієї сивої давнини Лада і Ладо стали богами—подружжям та символом лебединої вірності.
Ответы и объяснения
ЛУЧШИЙ ОТВЕТ!
2006veronika34 Середнячок
Швайко, ти - мій улюблений герой із твору "Джури козака Швайки". Тебе письменник описав дуже влучно. Твоє прізвисько Швайка, але твоє справжнє ім'я Пилип. У творі ти описаний, як сильний, мужній і розумний козак.
Твої джури Санько і Грицько - майже однолітки. Вони тебе завжди слухаються, виконують твої накази.
Я хотіла б подякувати письменнику за те, що він тебе так красиво зобразив і описав. Звісно, ти ж не головний герой, але якщо хтось читає не дуже вдумливо, то може подумати, що головний герой - це саме ти. Коли я читала твір, мене дуже вразили твої пригоди. Було дуже цікаво прочитати про тебе цей твір. На жаль, ти уявний, але я упевнена, що, якщо ти був би живий, ми б з тобою подружилися. Я сподіваюся, що про тебе іще щось напишуть.
