Я люблю кішок. Вони милі і пухнасті. Бувають руді, сірі, білі, чорні. Ще їх фарбують в яскраві кольори, але мені здається це погано. Є породи. Сибірські, Голоби російські, японскбобтейли. Звичайно, кішок можна приручити, але тільки бути при цьому ласкавими. Давайте збережемо пухнастих, чотириногих створінь!
Пише осінь охрою,
Золоте есе,
Листя пожовтіле вітер понесе,
Вже птахам у вирій відлітать пора,
У школу поспішає весела дітвора,
Килим золотий пагорби всі вкриє,
А дощ холодний все усюди омиє,
Осінь золотиста-радісна ця мить ,
Вогником у серці в нас усіх горить.
<span>Маруся Богуславка- патріотка, яка силою вирвана з України, проти власної волі видана заміж, живучи в чужій країні,змушена коритися законам країни і зберігати вірність чоловікові.Маруся все це усвідомлює однак у душі залишається українкою.
Це засвідчує той факт, що вона памятає на чужині, коли на батьківщині православне свято,шукає першої кращої нагоди поспілкуватися із земляками.
</span>
На літніх канікулах я обов'язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць.Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір'я з літньою кухнею, садком, городом.У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини.На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, й огірки, і помідори. А картоплі майже ціле поле. На краю городу посаджені соняшники, так цікаво за ними спостерігати: вони дійсно повертають свої голівки за сонцем.Ще моя бабуся дуже любить квіти. Під вікнами хати і на вулиці ростуть чорнобривці, ромашки, троянди.У бабусі і дідуся живе великий собака Пірат, є ще дві кішки. А крім того — кури, качки та коза Дінка з козенятами.Ранок починається на світанку. Кричить півень і всіх будить. Я кілька разів прокидався разом з бабусею. Ось вона виходить, випускає курей, качок, сипле їм Крупи. Маленьких пухнастих курчат та каченят треба годувати чимось особливим. Потім бабусі треба подоїти козу Дінку та вивести її на травичку недалеко від двора. Козенята ще маленькі, вони залишаються в сарайчику.За всім цим спостерігає Пірат, він бігає за бабусею, крутить хвостом, нібито посміхається і терпляче чекає, коли ж і його нагодують.Дідусь з ранку вже накосив трави за двором і поклав її сушити. Це для Дінки на зиму.Потім ми снідаємо, бабуся після цього йде на город. Я їй допомагаю або щось майструю з дідусем. Можна з сусідськими хлопчиками піти поплавати у ставку.<span>Потім обід, ще якісь справи, щоб бабусі допомогти, потім вечеря. Іду э Піратом за козою, приводжу її додому. Бабуся її подоїть і дасть всім молока: і мені, і дідусеві, і Пірату, і кішкам. Тут і вечір, і очі вже злипаються. На телевізор часу немає, справ у селі багато.</span>
<span>Події твору відбуваються біля річки Дунай під час Другої Світової.</span>
