Давальний....................
Н. п’ятсот п’ятдесят п'ять<span>
Р. </span>п’ятисот п’ятдесятьох п'ятьох<span>
Д. </span>п’ятистам п’ятдесятьом п'ятьом<span>
З. </span>п'ятсот п’ятдесят п'ять<span>
О. </span>п’ятьмастами п’ятдесятьма п'ятьма<span>
М. </span>на п’ятистах п’ятдесяти п'<span>яти</span>
1.Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.
<span>(Йохан Готфрид Гердер, німецький історик)
2.</span>Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
<span>(Панас Мирний, український письменник, драматуг)
Из тебя лутший ответ)))
</span>
Ответ:
1. Титаном праці (скоріше всього)
2. На горах Карпатах (дивився вчора фільм)
5. Максим
6. Мирослава порадила
«Знання та праця», був головним редактором журналу «Барвінок», потім — директором видавництва «Молодь».
А. Давидов створив для дітей багато книг — у тому числі і науково-художніх, де розповідається про життя природи. Перша книжечка «Ширшає виднокруг» вийшла 1967р., далі — «Сонячні вершники», «Без креслень і кельми», «Знай, люби, бережи», «Скарб» та ін. Збірка повістей та оповідань «Не так вже й тісно на землі» дістала високу відзнаку — премію Лесі Українки.
Твори А. Давидова приваблюють глибоким знанням природи, любов'ю до неї, а також розумінням внутрішнього світу дітей. Письменник прагне прищепити їм бажання вивчати світ рослин і тварин, берегти його. Він пише й про людські стосунки, про дитячі справи, пригоди, вчить шанувати сучасне й минуле.
Цікаве оповідання «Вдячність» із циклу «Таємниці старого дуба». Дуб, наче жива істота, спостерігає все, що діється навкруги, пригадує своє довге життя, піклується про жолуді, які продовжують його рід. Але у дубі — дупло, й пишатися серед дерев йому вже недовго... Та ось приїхали до лісу люди — вчитель з учнями, полікували стовбур, замазали дупло, обгородили. І тут дуб із вдячністю впізнає у старому вчителеві юнака, якого він порятував у роки війни від ворога.
Оповідання це близьке до казки, які теж пише А. Давидов. Краща з них — про Озивайка, лісового хлопчика, який доглядає ліс, дружить з тими, хто любить природу.
