Школа - наш другий дім, наша класна кімната - наш маленький будиночок,у якому живе наша шкільна сім`я, тому дбати про його чистоту необхідно.
По-перше, кожного тижня мусимо обрати двоє чергових (бажано хлопця та дівчину).Ці люди будуть відповідальними за чистоту нашого класу впродовж тижня.
По-друге,у класі має бути відповідне знаряддя для цього виду діяльності,це має бути : ганчірки, відро, швабра та хімія, необхідна для дезінфекції.Також, якщо у класі є рослини, має бути поливальничка.
Спочатку чергові мають привести парти та дошку до порядку.Потім,зібрати папірці та інше сміття із підлоги.Далі, бажано протерти пил і помити підлогу.Важливим є і повітря у класі,там не має бути душно, тому потрібно відкрити вікна та провітрити кімнату.
Для того, щоб класна кімната була завжди охайною і чистою, потрібно не лише прибирати регулярно, але й не смітити там, адже чисто не там де прибирають,а там де не смітять.
<span>Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.</span>
Вісім букв і вісім звуків
◦Природа одному мати, другому — мачуха.
◦Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
◦На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
◦Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
◦Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
◦Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
◦Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
◦Як небесна височина, так морська глибина.
◦За рідною землею і в небі скучно.
◦Високі гори мають глибокі доли.
◦Де високі гори, там глибокі доли.
◦Нема гори без долини.
◦З гори не треба пхати — само піде.
◦Гора з горою не сходиться.
◦Гора народила мишу.
◦З гори вскач, а на гору хоч плач.
◦І за горами люди живуть.
◦Поле має вуха, а ліс очі.
◦Поле бачить, а ліс чує.
◦Дай полю гною - дасть хліба вволю.
◦Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
◦Там того поля на заячий скік.
◦Хто полю годить, тому жито родить.
◦Як листя жовтіє, то поле смутніє.
Пора до двора: сходить місяць і зоря.
◦Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
◦Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
◦З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
◦Зорі з неба здіймає.
◦Тільки зірок з неба не знімає.
◦Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.
◦Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.
◦Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
◦Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
◦Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
◦Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.
◦Місяць — козацьке сонце.
◦Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.
◦Молодий місяць не всю ніч світить.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
◦Після дощу і сонце засяє.
◦Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.
◦Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
У своєму житті, ми робимо багато справ, іноді навіть не замислюючись, добрі вони, чи погані? Якщо гарненько поміркувати, то можна зробити висновок, що своїм близьким людям, ми творимо добрі справи. Якось допомагаємо, або навіть просто підтримуємо ласкавим словом та ніжними обіймами.
Кажуть, що добро завжди повертається бумерангом. Але навіщо ж робити щось корисне, тільки тому, що ти знаєш, що тобі це повернеться. Я вважаю, що це все не безкорисливо, а лиш заради своєї вигоди.
Своїм друзям, я завжди готова прийти на допомогу, адже друзі - це ті люди,які підтримують тебе та твоє життя в мирі та злагоді, які змушують тебе посміхатись, та радіти разом з ними.
Але чим можна допомогти своїм батькам,аке добро можна їм зробити? Вони нас виховали, і заслуговують на багато більше, ніж просто наші обов*язки по хаті, які ми виконуємо. Ми даємо їм, все що ми маємо. ні це не гроші, і не речі які-небудь. Це наше кохання. Само воно, це найбільше добре діло, яке ми можемо дати. Коли вони знають, що ми їх кохаємо, з кожної хвилиною на душі у них стає тепліше.