8) 1.-В(ягоди, та учень іменники)
2.- Г(бо писати-дієсслово)
3.-А( надто прислівник, от як зовсім недавно-прислівникове)
9)
1.-Вгорі
2.-зоряних
3.-пресолодкі( бо в орфографічному словнику пресолодкий)
4.- сховавши, але я не впевнена бо є слово заховати
5.- з апострафом (Кров'ю)
Синоним к слову вщухне будет замовкла
Діалог на тему “Професія”- Здрастуй, Андрію!- Привіт, Петрику!- Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.- Ти вирішив бути доктором?- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.- А чому ти вирішив стати лікарем?- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?- Ти так думаєш?- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...<span>- Бувай, Петрику! Щасти тобі!</span>
Пробач мені що забув надіслати листа . Хоч у тебе було день народження учора я тебе привітаю нені . Як люди кажуть ліпше пізніше ніж ніколи
За українськими народними віруваннями, сови й пугачі пішли з кішок, тому в них котячі голови, і крик їхній нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу й смуток на всіх пожильців його. Крик сови й пугача на хаті взагалі віщує пожежу або смерть когось із членів родини. Та в Проскурівському повіті розрізняють: якщо пугач гукає "вповів! вповів!", то в тій хаті народиться дитина; а якщо "поховав! поховав!" − то хтось помре.
