Весна прийшла так якось несподівано...
Цього року весна прийшла рано. Вона видалася такою ласкавою та теплою, що всі дивувалися. Ніхто не очікував, що наприкінці березня буде так тепло - майже як у травні. Все нібито раптом прокинулося від зимового сну. На прогрітих сонцем пагорбах вже квітують перші весняні квіти-проліски, які так тішать око після довгої холодної зими. Пройде ще декілька тижнів - і спалахнуть зеленню кущі та дерева. Як же гарно весною!
Завжди треба думати, що ти говориш, щоб не сказати зайвого або якусь несинітницю. Краще слухати, що інші говорять і мотати на вус.
Ще з пелюшок<span> пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка </span>після третіх півнів<span> та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося </span>на срібному блюдечку<span>. Але з часом це </span>стало їй у великій пригоді<span>, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, </span>набила руку<span> в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи </span>не била байдики<span>. Хоч </span>багато води сплило<span> з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати </span>жаги до життя<span> до глибокої старості.</span>
