Той лісоруб вже давно живе в лісі.
Анна, Яна, воз, дід, замок.........незнаю можливо це не воно, але тримай)
Визначте рид именникив,у дужках зробить позначення:(ч.р.),(ж.р.),(с.р.). Жито,пшеницю,ячминь,просо,овес,гречку,хлиб,борошна,свят
иван блинов [7]
Жито (с.р), пшеницю (ж.р), ячмінь (ч.р),просо (с.р),гречку (ж.р), хліб (ч.р),борошно (с.р), свято (с.р),рибою (ж.р), мясо (с.р), капустою (ж.р),капуста (ж.р), часник (ч.р), цибуля (ж.р), буряк (ч.р), ріпа (ж.р), яблуня (ж.р), груша (ж.р), слива (ж.р), вишня ( ж.р), калина ( ж.р)
Село - сільський, селище
Віз - підвезти, возити, везунчик
Сіль - солений, соляний, солити
Кінь - кінський, конячий, коник
Рука - ручний, приручити
Нога - ніженька, підніжний
Книга - книжковий, книгарня
Сніг - сніжинка, сніговик, сніжити
Лід - льодяники, льодовий, лідник
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного гулу.Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив, як гойдаються дерева під могутніми ударами рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно стугонить море. Уночі почався шторм.Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а надто, коли воно штормить. Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися штормом.Ледве діждався, поки повставали тато й мама. Мама почала готувати сніданок, але мені не терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються тобі вічністю.Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім чистим, без жодної хмаринки небом від берега і до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода була в одному місці<span>темна, в другому — сіро-зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня води знизу, з самих морських глибин, освітлюється різнобарвними вогнями.Бувають шторми з чорним низьким небом, з важкими кошлатими хмарами, з густими й холодними дощами. Тоді море — темне, люте і неприступне.А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий. Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись в оту веселу, дзвінку водоверть.Водночас два предмети привернули мою увагу. Перший — то парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей парусник, немов велетенський птах з білими крилами, стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його, клали на обидва борти, він занурювався носом глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що було видно лише вершечок клівера, а згодом знову вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх парусах.<span>Друге, що привернуло мою увагу, був собака. Великий каштановий собака з красивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на парусник</span></span>
