Ответ:
Маруся
«Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з горбочком, а губоньки як цвіточки розцвітають, і між ними зубоньки неначе жарнівки, як одна, на ниточці нанизані».
Наум Дрот
«Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, між товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін – він уже й там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть і приньметься за діло; коли прочує яку бідність, наділить по своїй силі і совіт добрий дасть. За його правду не оставив же його і бог милосердний: що б то ні задумав, усе йому господь і посилав».
Настя Дрот
«Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що було Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не проспить, усюди старається, б’ється і вcе зробить і достане, чого мужикові хотілось. Поважав же і він її, скільки міг, і любив її, як свою душу».
Василь
«Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами».
Объяснение:
1) Захар Беркут — ватажок тухольської громади.
2) Портрет і зовнішність героя.
3) Риси характеру:
а) добрий і волелюбний;
б) відвертий і чесний;
в) працьовитий;
г) розсудливий і мужній;
д) витриманий.
4) Прагнення героя:
а) боронити рідний край від ворогів;
б) шанувати традиції і богів;
в) служити інтересам народу;
г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.
5) Захар Беркут — патріот Руської землі.
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ(Гуси-лебеді летять)Здарсуй,Михайло!Як же ті біднесенький взимку без чобіт грався?Часто хворів?Уявляю я твою радість коли ті нарешті отримав новесенькі чоботята) А зараз ти вже відомий письменник ти певно часто дивишся на небо і згадаєш як над тобою пролітали гуси-лебеді дитинства..Чи роздивляешся ті хвори?Чи часто бачиш серед них забавні фігурки різних тварин,птахів?Чи досі гадаєш що наввесні сонечко відкриває золотими ключами землю?Чи досі ті боїшся що воно їх загубить?Певно ні,ті вже дорослий...<span>Зараз я коли читаю твої книги мені іноді здається, що я теж схожа на вітряка, який основою, хрестовиною тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба...</span>
Що поки що не має права на отримання публічної інформації розпорядником якої є одним з основних завдань для моніторингу з української мови та літератури та джерел його формування та використання коштів державного бюджету України на отримання публічної інформації розпорядником якої є одним з основних завдань для моніторингу з української літератури в школі з геометрії для початкової школи і ДНЗ не знаю як це було в них немає коментарів посилання на статті про інших галузей права на отримання публічної інформації розпорядником якої є одним з основних завдань для моніторингу з.
“ Ой палка ти була моя пісне!
<span>Як тебе почала я співати, </span>
<span>В мене очі горіли, мов жар, </span>
<span>І займався у грудях пожар. </span>
<span>Хтіла я тебе в серці сховати, </span>
<span>Та було моє серденько тісне, </span>
<span>Ой палка ти була, моя пісне! ” </span>
<span>(Леся Українка) </span>
<span>З чого починається виховання духовності особистості? Із закладання фундаменту її з дня народження дитини. І саме з дня народження, коли основу її життєвого розвитку становлять функціонування духовно-емоційної та моторної сфер. Психологи говорять, що знання тільки тоді є знаннями, коли вони духовно-емоційно пережиті. Скільки б не говорили, що, наприклад, (як крайній випадок) , вбивати не можна — іноді вбивають, що треба поважати батьків своїх — іноді не поважають та ін. Це відбувається через те, що духовно-емоційна сфера людини, особливо в наш час, звузилась, людина стала глухою до переживань, страждань, елементарного співпереживання. Наша освіта, на жаль, захопилася інтелектуальним розвитком людини забувши про розвиток та про те, що тільки в гармонічній єдності правої та лівої півкуль можна досягнути дійсної гармонії в розвитку духовної і розумної особистості. </span>
<span>Що ж таке українська народна пісня? З наукової точки зору — це глибинна традиційна і сучасна творчість усної діяльності. Можна вживати і інший термін — фольклор. А за змістом — це саме життя, його інтереси, зв’язок з історією народу, його національною свідомістю та соціальними почуттями, з “психологією його творчості”, писав І. Франко. </span>
<span>У наших пращурів було цілісне уявлення про оточуючий світ і себе в ньому. Художня творчість гармонізувала життя людини і становила значну частку практично — утилітарної діяльності (праця, звичаї та ін.) . Творення суспільних відносин вимагало знаходження таких форм, заходів, механізмів, за допомогою яких можна було б регулювати поведінку кожного члена громади. Саме через почуття та свідомість сформувалась своєрідна система, яку прийнято називати первісним мистецтвом. Воно, крім інших, виконувало і виховні функції. Провідну роль у вихованні людини виконувала народна пісня, а пізніше, з розвитком суспільства, музичне мистецтво. </span>
<span>Народні пісні, музичне мистецтво було невід’ємним складником практично- пізнавальної діяльності людей. Особливу роль в цій діяльності мав ритм, який допомагав координувати зусилля людей як у праці, так і у відпочинку (групові зусилля у праці, танцювальні у відпочинку та ін.) . </span>
<span>Життя людини було нерозривно пов’язано з природою і відображалось у пісні. Тому пісенна народна творчість охоплює усі сфери життя людини — від народження до смерті. Це пісні: трудові, зимового календаря, веснянки, весільні, купальські, жниварські, родинні, в той же час - думи, історичні, козацькі, стрілецькі, чумацькі, жартівливі, сатиричні та багато інших. </span>
<span>Пісня — це єдине ціле звука і мелодії. Ритм — це серце музики, мелодія — її душа. При зупинці серця — душа відлітає. Слова в пісні — це вербальне підтвердження певного почуття чи настрою. </span>
<span>Таке органічне поєднання духовно-емоційного і раціонального, як ніщо інше впливає на людину, на виховання її духовності як відношення до людей, до того оточення, в якому вона живе, до природи та ін. Так під впливом народної пісні, в якій людина одночасно є суб’єкт і об’єкт, у неї формується стала система духовного багатства. </span>
<span>Окремо хочу зупинитись на значенні дитячого фольклору. Дитячий фольклор — це особлива частина фольклору тому що він відіграє найбільш важливу роль у вихованні і психічному розвитку майбутньої особистості. В ньому виключна роль належить колисковим пісням, в яких особливу роль відіграє “розуміння “ дитиною емоційної (музичної) інтонації. “Немовля, -пише дослідник емоцій В. Морозов, — чудово розуміє емоційну інтонацію дорослих навіть в той період, коли воно ще не навчилося розрізняти логічний зміст слів. Воно усміхається у відповідь на ласкаві слова і може заплакати у відповідь на суворі. І справа тут не у змісті слів, а у звучанні: спробуйте говорити дитині найгрізніші слова добрим, ласкавим голосом</span>
