Остап
сильный, храбрый,
любит, живет, надеется,
Чувствует ответственность на себе
Герой
1 Вихваляння Микити
2 Лис на торговиці
3 Микита у діжці з фарбою
4 Сюрприз "ранку"
5 поява перед лісовими звірями
6 Проголошення себе царем
7 Царювання Лисам
8 Роковини у Микити
9 Кінець владарбвання
Кохання... Одне слово, одне почуття. Чому ж тоді для кожного воно відкривається по-різному?Ніжні погляди, м'який теплий весняний вітерець, що розвіває чисте руде волосся, кумедне у клітинку плаття, або ж якийсь трішки недоумкуватий сміх-різні асоціації приходять на думку, коли ми чуємо це слово. Кохання буває різним: воно може спантеличувати, підштовхуючи на шалені, іноді навіть безглузі вчинки, може хвилювати, або ж навпаки-заспокоювати, може викликати бажання змінити себе, свої принципи і життя в цілому.
Кохання не схоже на інші почуття, а тому й так хочеться відчувати його зноау й знову. Кохання крихке, мов кришталь, і водночас міцне, мов столітній дуб. Воно як голка серед сіна, яку ти шукаєш все життя, а коли знаходиш, вона перетворюється на пір'їнку, яку тобі треба пильнувати, бо лиш подує вітерець-і її нема. Кохання- це щось занадто інтимне, щоб про нього говорити, але занадто прекрасне, щоб про нього мовчати. Кохання, як поезія-чисте і прозоре. Кохання- це цвіт папороті, який всі так ревно прагнуть знайти. Кохання-це повітря, якого ми не бачимо, але без якого не можемо жити. Кохання-це мудрість, яку дано пізнати не всім. Кохання-це життя, яке в нас тільки одне.
Все досить просто. Автор твору порівнює життя людини, з життям коня.
У творі Дрозда, Шептало представлений нам як особа горда, нестадна, яка має свою думку. Він не зламавася, а просто намагається ужитися серед рамок конюшні. Шептало не такий кінь, як інші, в ньому живе дух свободи. Саме людина з такими якостями викликає у інших симпатію, бо Шептало - був сірим лише на зовнішній вигляд, а у іншіх коней була і душа сіра, одноманітна. А Шептало - це образ людини, людини особливої, яка завжди виходить за рамки звичайного соціуму.
Більш того, твір був написаний у радянські часи, коли поняття про свободу (культури, мови, віросповідання) було досить відносним. І такі "біли коні" могли бути навіть ворогами влади.
Ну что ж, попоробуйте мои любительские стихи.
Пишу на украинском.
Сніг.
<u>С</u>иплеться звеху м'якенький,
<u>Н</u>е тепленький, холодненький,
<u>І</u> біленький, тільки тепло на нього гляне,
<u>Г</u>оре, він відразу тане.
Про зиму у меня не получается: насколько я знаю, слова на "И" в украинском языке нет.
