У мене на столі лежать різнокольорові фарби.
Заяць-це невелика дика тваринка. В неї довгі рухливі вуха на видовженній мордочці. Глаза в зайця косять. Це необхідну для того, щоб ця беззахисна тваринка бачила все навкруги.
Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.<span>Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.</span>
Ответ:
Я повністю згодна із твердженням До. Фішера: «Роби радість іншим! І ти побачиш, що радість радує». У реальному житті теж завжди існують люди, готові поділитися радістю із іншими. Даруючи її навколишньому світу, смердоті і сам отримують натомість добро, любов й теплі усмішки
І мене надзвичайно тішить тієї факт, що таких людей чимало на нашому білому світі. Вони є. Вони живуть поряд з нами Я теж люблю дарувати людям відчуття, хоча б миттєве, радості, бо я — людина-веселка, людина-свято. Кажу для інших, живу для інших, усміхаюся до зовсім не знайомих Мені людей. І із того моя душа наповнюється радістю... Отже, радість, щастя навколо з'явдяютьея тоді, коли ми сам намагаємося «так просто» дарувати свою усмішку, свій літній настрій й добро тім, хто живе поряд з нами.
