Давай зупинемося,
чиста стеля,
килимові доріжки,
засохлий бутерброд.
Виконати транскрипцію слів слід так:
легко - [лехко] - відбулося уподібнення (виняток)
кігті - [к'іхт'і]- відбулося уподібнення (виняток) з правил
<span>сестра - [се(и)стра] - е наближаеться до и.</span>
Впадати в очі, гортати сторінки, наступні зупинка, думки збіглися
<span>Сич-сичем, подорож-подорожжю, верф-верф'ю, вість-вістю, міць-міццю, сіль-сіллю, мати-матір'ю, газетяр-газетярем, гончар-гончарем, відстань-відстанню, папороть-папороттю, річ-річчю, жовч-жовчю, розкіш-розкішшю, нехворощ-нехворощю, емаль-емаллю, коваль-ковалем, скатерть-скатертю, далеч-далеччю, вживаність-вживаністю, ожеледь-ожеледдю, доблесть-доблестю, Рось-Россю, голубінь-голубінню, мудрість-мудрістю.</span>
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя
"Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя", - дорікав своїм сучасникам славетний Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, у творі "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє". У цьому вірші поет дуже емоційно і натхненно доносив до людей край важливу думку: не варто сліпо копіювати чужий досвід, чужі думки та ідеї, а треба жити своїм розумом. Брати від інших те, що є корисним, але думати власною головою. Треба мати почуття національної гідності, бути патріотом.
Майже кожен українець пам'ятає повчальну цитату з цього вірша:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Але мало хто пам'ятає продовження цієї цитати, хоча воно є не менш повчальним:
...Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають...
"Матір" - це Україна, це рідна земля, що породила нас. Цими словами Кобзар нас попереджує, що людина, що забуває свою країну та свій народ, не буде щасливою.
