Вес'іл':а-7б.,6зв.,3скл.,4приг.,3гол.,(буква)в-пр. дзв. тв.,(буква)е-гол. ненагол.,(буква)с'-пр. мяк. гл.,(буква)і-гол нагол.,(буква)л'-пр. мяк. дзв.,(буква)<span>а-гол ненаголошена </span>
Припустимо ми повірили брехунові раз,другий,третій брехун брехав а якщо він сказав правду після цього,йому ніхто не повірить.Поперше він зло зробив людям бо брехав і підводив ії брехнею і сам собі став ворогом бо своїм брехливим язиком сам себе оббрехує
Чесність — це одна з основних граней людських чеснот. Одна з якостей людини, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. <span>У широкому сенсі слова, </span>чесність<span> – це правдивість</span>. <span>Говорити правду</span> нас вчать з народження. Якщо ж людина може дозволити собі бути чесним, значить, йому нема чого соромитися своїх вчинків або думок. <span>Чесна людина завжди викликає повагу, а головне - довіру.Треба намагатися говорити правду, що у нас не завжди добре виходить. Але навіть якщо ми брешемо, то всерівно приходить час коли хтось дізнається правду. Правду каже прислів'я:"Скільки ниточці не витися, а кінець всеодно прийде".</span>
Частки би (б), же (ж), то (вказівна), ось, он звичайно пишуться окремо від інших слів: сказав би, зроби ж, адже ж, як же бути, що то за, ось як, ось коли, он куди, он який.
Частки би (б), же (ж), то, ось, он пишуться разом лише в складі сполучників та інших часток: авжеж (пор. адже ж), атож, аякже, таж, мовби, немовби, немовбито, неначебто.
