Рік написання: 1839 Жанр: балада з казково-фантастичними подіями. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях. Проблематика «Тополя»: • вірність і зрада; • кохання щире і без почуттів; • батьки і діти. Художні засоби «Тополя» Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба». Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько». Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
Внешность:цитата "боец был немногим выше среднего роста и казался скорее хрупкого, чем крепкого телосложения" и "красивое, потемневшее от загара лицо молодого человека лет двадцати пяти, обрамленное короткими светлыми волосами.
Поступки:Это же рыцарь)Так что они наверняка только благородные,<span>он единственный, кто, сжалившись над слабым стариком ростовщиком Исааком, уступает ему место у очага; анонимно вызывает на бой рыцаря Храма непобедимого Буагильбера; заступается за честь сына Седрика (то есть за свою собственную, но опять же анонимно); спасает Исаака от ограбления и смерти; побеждает в нескольких поединках рыцарей-тамплиеров; сражается вместе с Ричардом Львиное Сердце; принимает участие в крестовом походе; спасает красавицу Ревекку, на протяжении романа не изменяя рыцарским понятиям чести. Идеальный мужчина)
3.Отсюда вытекает характер: верный, добрый,воспитанный,чтит традиции.
4.Ну это я не знаю,но я уверена что хорошо
5.Я отношусь к этому персонажу с симпатией,так как он идеален для тех времен,красив,умен,уверенный в себе,защищает слабых,помогает беспомощным.Безмерно любит Ровену ),вере ей до конца романа.</span>
Театир зародився в Греції, спочатку він був частиною релігійного обряду. Сцена була кругом,покритий дерном, навколо вівтаря Діоніса, греки танцювали. Для того, щоб глядачі могли спостерігати те що відбувається сцена встановлювалася біля підніжжя пагорба.Таке розташування послужило початком традиційного устрою грецьких
театрів у вигляді півкола сидінь, розташованих на схилах. «Театр» -
слово грецького походження, що означає «місце для огляду».
У 500
році до н.е. був побудований театр в Афінах, він був круглої форми і
називався партером. За межами кола шикувалися приміщення, які виглядали
велично і служили фоном для того, що відбувається на сцені. У цих
приміщеннях актори переодягалися. Декорації та штучне освітлення майже
не застосовувалося, так як спектаклі проходили в денний час.
<span>Надзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює
дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси
українського національного характеру. Саме в стосунках із Галею
якнайповніше розкриваються багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі
людські якості. Дівчина не сприйняла способу життя свого батька й
поставила коханому умову для одруження — покинути розбійництво. Отже,
людина може бути сильнішою за долю, попри все вона здатна обирати шлях
добра. Галя мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама
все робила з радістю: «І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я
сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?» Дівчина щиро
вірила, що коханням відверне Чіпку від злодійства. Образ
Галі розкривається в інтимно-побутовому плані. Ця красуня, «польова
царівна», що зачарувала Чіпку з першої зустрічі й потім Стала його дружиною,
зросла в злодійській сім’ї. Та все те зло, що оточувало її з дитинства, не
спотворило душу дівчини. Добра, щира, справедлива, Галя допомагає Чіпці на
якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. Та слабкими виявилися
сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов. Побачивши всю безодню
злочинів, у яку потрапив Чіпка, зрозумівши, що не зможе його врятувати, Галя
накладає на себе руки.</span>
Це твир добро и зло.В всилякых затиях завжды перемагае добро.Я вам розповим про одного дьявола та демона одного дьявола звалы самбир а дивчинку ангела раф раф була сильною та магичною а самбир вин був товстым та не дуже магичным.И воны поспорылы хто з ных крутише раф пристосувала вси свои сылы шб перемогты самбира а самбир ничього не зробыв тому раф перемогла .Ось такый свит добра и зла.
