<em>-Петрику! Дай мені будь ласка ручку.</em>
<em>-Тримай.</em>
<em>-Дякую тобі. </em>
-Дмитро,ти знов забув мій словник вдома?
-Вибач "ім я",але я дуже поспішав.Обіцяю повернути його тобі завтра.
-Вибач,Дмитро,але він потібен мені сьогодні на уроці.Якщо твоя ласка,я буду користуватися твоїм.
-Звичайно,користуйся.
-У мене є ідея!Я ввчері зателефоную тобі і нагадаю покласти словник у портфель.
-Чудова ідея!Це раз вибач що так трапилось.
Ответ:
1)У мого однокласника гаряча голова , адже він навчається відмінно .
2) Сьогодні випало снігу , хоч греблю гати .
3)Учитель сказав : годі точити ляси , потрібно братися до роботи .
4)Мій хороший ранковий настрій , як корова язиком злизала .
5) Актриса серіалу надзвичайно красива , хоч у рамку вправ .
*Дієприкметник* — дієслова
, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова
іприкметника
.Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?.Особлива форма,закінчення на но,то.
Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид
— доконаний абонедоконаний
та час
— теперішній
абоминулий
.
Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте: планувати — планований (недоконаний вид), запланувати — запланований (доконаний вид).
Час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує, — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час).
Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами
("підкреслений, підкреслена"), числами
("підкреслені" —множина
), відмінками
(Н.
: "почорнілий";P.
: "почорнілого"; Д.
: "почорнілому" і т. д.); залежить від іменника (порівняйте:"жовте листя"; "пожовтіле листя"); у реченні виконує роль означення або присудка
("Неподалік чорніє щойно зоране поле. Поле зоране вчасно.").
