Я чую, як тремтить землі хода
І бережу берізки ніжність.
Із поля чую дивний подив трав,
То їх доносить поцілунок вишні.
Дружна родина, автомобільна пригода, обсяг твору, підійняти руку, ставитися з повагою, протягом року, автопортрет, кожного вівторка, не вистачає слів, власна точка зору, порівняйте факти, є видатним композитором, потрапити в скрутну ситуацію, брати активну участь, навчальне заняття, фольклор, педіатр, надіслати на адресу.
Багато снігу - багато хліба.
Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.
В холод кожен молод.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
Держись, Хома, іде зима!
До завірюхи треба кожуха.
Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
Зима з снігами-літо з хлібами.
Зима засніжена - літо дощове.
Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
Зимою деньок, як комарів носок.
Зимою добре, а літом ще краще.
Кільця довкола місяця - на сніг.
ледащо, а їсти нема що.
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
Місяць лютий гостро крутий.
Місяць лютий спитає чи взутий,
Мороз - аж іскри сипляться.
Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
Синиця пищить - зиму віщить.
Січень не так січе, як у вуха пече.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
Такий мороз, аж зорі скачуть.
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний) Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський) ; Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах) . А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук) . Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко) . Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко) . Христина повернулась додому стомлена, але щаслива
