Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.
Метафори: «Накрив очі осокою», «коник плаче».
<span>Пестливі слова: «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». Звертання: «Не плач, коню, надо мною», «Біжи, коню, дорогою», «Не плач, мати, не журися». Риторичне запитання: «А де ж мій син молоденький?». </span>
Доладна, як писанка.
<span>Ходить так легенько, наче в ступі горох товче. </span>
<span>Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. </span>
<span>Тиха, як телиця. </span>
<span>Серце з перцем. </span>
<span>Як брикне, то й перекинешся. </span>
<span>Носом чує, як у небі млинці печуть. </span>
<span>Як ходить, то неначе решетом горох точить.
все выписать слишком долго...
</span>
На мою думку це прислів'я говорить що є люди які дружать з тобою лише за гроші, за списування(якщо навчвєтесь у школі), але серед них може бути людина якій просто подобається з вами дружити, вона думає що ви цікавий та вірний друг
P.S.Це лише моя думка тому не зовсім впевнена(вибачте якщо неправильно)
Є правдавні скарби, які намертво лежать у землі. Але є і живі
скарби, що передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До
таких скарбів належить і лірична пісня. Україну не можна уявити без
пісні. Скільки вона має чудових перлин-пісень - багатих, цікавих за
змістом і мистецькою формою. Ось одна з них - "Віє вітер на долину".
Глибоким смутком пройнята ця лірична пісня. У ній ідеться про дівчину,
яка вийшла заміж у чужий край. Але "з'ізджається рід до роду на любу
розмову". Брат запитує свою сестру, як їй живеться.
Ти, сестро, небого, Чи привикла там жити, Де ворогів много?
І лине сумна оповідь сестри, яка живе "поміж ворогами", "як у полі криниченька". Нелегке це життя, безрадісне, бо
... хто іде, а хто їде - Водиці нап'ється, А із мене, нещасної, Хто хоче сміється
Згадує вона вогник рідної хати і батьківський поріг, батька й матір,
радіного брата. І дівчина доходить висновку, що немає "роду рідного, як
брат сестриці" і кращих "над отця та неньку". Але така вже доля всіх дівчат: ставши дорослими, вони виходять заміж, і, за звичаєм, залишають рідну домівку.
Ой роде ж, мій роде, Ой роде ж мій милий, Розійшлися по Вкраїні, Як туманець синій
Та, на жаль, не всім щастить у подружньому житті. Часто-густо молоді
жінки стикаються із непорозумінням, грубістю свекора й свекрухи, інших
членів родини чоловіка. Тому й "ворогів много", як співається у цій
зворушливій, сумній пісні. І єдине, що зігріває молоду жінку, - це
згадки про свою колишню родину та сподівання на взаєморозуміння з
чоловіком, бо ж "нема в світі вірнішого та над дружиноньку". Адже тепер
тільки він може захистити її від лихослів'я та знущань. Чарівна, але водночас сумна, ця пісня давно стала улюбленою і полонить душу й серце багатьох поколоінь людей
В каждом доме, в каждой семье есть свои обычаи и традиции.У меня очень большая семья: я мама, папа, бабушка, младший брат.Мы друг друга уважаем и ценим.В нашей семье существует очень много традицией.каждое лето мы всей семьёй ездим куда-нибудь отдыхать.Тем летом мы ездили в Анапу по ближе к морю.Нам там очень понравилось.К стати отмечать праздники в кругу семьи тоже наша традиция.к 8 марта я с братом и папой делаю что нибудь не обычное для бабушки и мамы.Кому-то это может показаться смешным, но проводить уборку в квартире по субботам-тоже наша традиция!Традицией также считается в нашей семье любовь и забота о животных.
