- Олю, допоможи мені прибрати в хаті.
- Гаразд мамо.
- Я буду мити підлогу, а ти повитирай пил з вікон.
- Гаразд, а можна я ще поллю квіти?
- Звичайно Олю.
- Дякую матусю.
- Я повитирала вікна.
- Молодець донечко.
- Зараз я поллю квіти.
Через 10 хвилин:
- Мамо я полила квіти, що можна зробити ще?
- Дякую доню, але далі я сама все зроблю. Іди відпочивай.
- Добре. Піду почитаю книгу.
Через 1 годину:
- Олю йди допоможи мені мити посуд.
- Гаразд мамо, а що робити?
- Я буду мити тарілки, а ти будеш їх витирати.
- Добре. Починаємо.
Коли помили тарілки:
- Все донечко, далі я все зроблю сама. Дякую, що допомогла мені з хатньою роботою.
- Добре я піду дивитися телевізор. Мамо мені було не важко тобі допомагати. Бо я тебе люблю!
Сьогодні цілий день йшов дощ.(дощ-підмет,йшов-присудок)
Мама купила своїй донці ноу сукню(мама-підмет,купила-присудок)
Я сьогодні отримала гарну оцінку(я-підмет,отримала-присудок)
Ключі __________________________
тром мы пришли на школьный двор, чтобы сделать зарядку. Я и моя старшая сестра Марина стараемся не пропустить ни одного утра, чтобы не прийти на физзарядку в школьном дворе. Мы берем с собой скакалку, ракетки для бадминтона, разминаемся на гимнастической стремянке, делаем упражнения на брусьях. Нам нравится, что утром там никого нет, воздух свежий, мы слушаем птиц, которые сидят в кронах деревьев. В начале июня мы, как всегда, пришли с Маринкою на школьный двор. Утро было солнечному, безветренным, воздух был преисполнен ароматом цветков и липы. Ласточки сновали в воздухе, голуби частили по площадке. И вдруг в птичью разноголосицу урвала дробь: «тр-р-р-р». И это же дятел! Нам долго не удавалось определить, откуда льется тот звук. На высоком тополе, дятел выполнял свою «песню». Он внезапно то замирал, то с невероятной скоростью стуков по громкому сухому суку. Дятел, будто позируя для нас, перелетел на нижнюю часть ствола. Он прыгал из ветви на ветвь, выбирая место. Нам удалось рассмотреть птицу.
Вода потрібна для життя. А якщо вона джерельна ще й цілющя.
