Килимкові................
Замість сніданку – стрічка новин у Facebook, замість розмов за обіднім столом – фото в Instagram. І до речі, обід туди ж. Як то кажуть: не сфоткав – не з’їв. За останні десять років наше життя круто змінилося. І сьогодні, напевно, вже у кожного є своя сторінка в соціальних мережах. І не одна: тих нині багато. Навіть жарти на кшталт «зайшов на п’ять хвилин, а вийшов о четвертій ранку» стали бородатими.
Кажуть, залежність від соціальних мереж не слабкіше, ніж у курця від сигарет. У Штатах навіть придумали спеціальний термін – Facebook addiction disorder, що перекладається приблизно так: «розлад Facebook-залежності». Втім, у кого як: замість Facebook може бути будь-яка інша соціальна мережа.
Завдяки Інтернету та соцмережам ми практично миттєво отримуємо інформацію. І її багато. Дуже багато. І здорово, що ми живемо у такий дивний час, коли можемо постійно бути на зв’язку та дізнаватися про життя друзів і близьких з їх постів у соціальних мережах. Але усе має зворотний бік. Це теж обговоримо.
Сьогодні розбираємося у тому, як ми перетворюємо своє життя на велику рекламну кампанію в соцмережах, та чому немає сенсу мріяти про бездоганне тіло (а чи дійсно воно таке?), як у, наприклад, «тієї з Беверлі-Хілз», або про машину на кшталт тачки однокласника, якою він любить похвалитися на своїй сторінці. Подивимося, як соціальні мережі впливають на суспільство й кожного з нас окремо, що вони можуть дати, а що – забрати. Ну і як ними користуватися, щоб витягти для себе максимум користі: усе ж таки без них у XXI столітті, погодьтеся, зовсім ніяк.
На дворі,за вікном - "зимова краса". дерева та кущі одягнені у найкращі вбрання, білосніжні прикраси, до вподоби і малечі і дорослим. Поглядаючи у вікно,ми з моїм товаришем, замилувалися та вирішили швидко вдягнутись. Вийшли на подвір'я,взяли санчата та лижі і побігли до засершого озера,на якому, ця краса, здавалася,ще чарівнішою. Бруньки на деревах заворожували наш подив, візерунки, замерзлого озера, нагадували казку. награвшись у сніжки,зліпивши снігову бабу, ми пішли грати в хокей з друзями. найгарніші та найрізноманітніші сніжки пролітали повз нас, зупиняучись на лиці та одязі. Після повернення додому ми розповіли про таку красу нашим найближчим родичам та друзям і показали їм фото. Чекаючи наступного разу,коли підемо разом із ними, милуватися красою та грою
<span>Сухий,стояти. Скласти одне слово.</span>
відповідь сухостій---- засохше, сухе дерево, яке стоїть<span>
</span>
Не дрібен язик
Що ладен сказати,
А славен розум,
Що повен гадати.
І зелен світ тоді стає, еоли у голові хоч трохи є...
