Н. сто двадцять дев,ять
р. ста двадцяти( тьох) дев,яти( тьох)
д. ста двадцяти( т ьом) дев,яти( т ьом)
з. сто двадцять( тьох) дев,ять( тьох)
о. ста двадцятьма( т ьома) дев,ятьма( т ьома)
м. на ста двадцяти( тьох) дев,яти( тьох)
Зима - найдивовижніша пора року.Пора надій,безмежний бажать,які неодмінно збудуться.Саме слово"зима" завжди змушує нас повірити в щось прекрасне.Відрватись від буденних клопот і поринути в країну,де завжди перемагає добро,здійснюються мрії.
На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто. Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева. <span> Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його. </span>
Цей вислів я розумію так: кожна сім'я має свої правила, обов'язки, які виконують всі члени родини і поважають думку один одного
Якісні------------------------------------------------
