Багаття - купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; (вогнище)
<span>1. "Життя в неволі нічого не варте, - відказав Максим, - краще смерть!" (І. Франко).
2. Пам’ятаю, казала мені мати: "Цей світ як маків цвіт: Зранку цвіте - до вечора опаде!" (О. Довженко).
3. "Роби добро, - казала мати, - і чисту совість не віддай за шмати!" (Д. Павличко).
4. Я подумав тоді: "Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя" (Г. Тютюнник).
5. "Ніщо так не красить людину, як натхнення", - подумала Ярослава (О. Гончар).
6. "Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино, - промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. - Все! Навіть серця" (О. Гончар).</span>
Відповідь:Мама і тато змалку привчали мене правильно поводитися за столом: не класти на стіл лікті, користуватися виделкою та ножем, тощо. Мама завжди казала, що культурна людина і їсти буде культурно, навіть коли їсть на самоті. Цього року батьки вирішили відсвяткувати мамин день народження у ресторані. Тато заздалегідь заказав столик у ресторані "Театральний", що неподалік від театру.
Ми зайшли до ресторану, залишили верхній одяг у гардеробі та пішли до залу, де нас зустрів мертодотель. Він показав нам наш столик, де вже лежало меню. Ми почали вибирати страви. Коли ми визначилися з вибором, до нас підійшов офіціант і ми зробили заказ. Поки ми чекали на страви, ми слухали музику: у залі грав справжній джаз-оркестр. Тато й мама були у захваті, і навіть мені сподобалося кілька композицій, хоча я джаз не дуже люблю.
Їжа була дуже смачною. Ми їли, нікуди не поспішаючи, слухали музику та розмовляли. Потім тато побачив свого колегу, який теж прийшов зі своєю дружиною до ресторану. Тато й мама запросили їх за наш столик, щоб поспілкуватися. Виявилося, що ця пара святкувала річницю свого одруження. Ми їх привітали з цієї нагоди. Потім мама по секрету мені розповіла, що дружина татового колеги їй сказала, що я добре вихований, і ій було дуже приємно це почути.
Крім подарунка, тато купив нам всім квитки в театр, і після обіду ми пішли на виставу. Того дня давали "Гамлета". Ось так батьки мене привчають до культурної поведінки. Я дуже вдячний їм за це.
Пояснення:
Тому що
Скласти невеликий роздум про те, чому діти часто не розуміють своїх батьків і навпаки, пропоную так: Дуже часто діти не
розуміють своїх батьків, а батьки своїх дітей. Через що виникає таке
непорозуміння? Я вважаю, що це стається через те, що люди не вміють розмовляти
одне з одним. Наприклад, дитина не розуміє, чого її мама не відпускає гуляти до
десятої години вечора. А мама замість того, щоб сказати, що вона дуже любить
свою дитину, піклується про неї, переймається за її цілісність, лише лається.
На цьому ґрунті виникають сварки.
<span> Говорять, що
існує конфлікт поколінь. Що старші люди не розуміють молодь, її звички та це
стає причиною конфліктів. Але я з цим не згодна. Адже хто може знати краще своїх
дітей, ніж їхні батьки і навпаки? Батьки та діти – найрідніші люди у світі, які
мають не боятися висловлювати свої думки, не боятися одне одного, бути рівними.
Якщо забажати порозуміння, то воно обов’язково прийде!</span>
Надіслати поштою
Трампапам