Н. одна цила три десятих
р. одниэи цилои три десятих
д. одний цилий трьом десятим
з. одну цилу три десятих
о. одниэю цилою трьома десятими
м. на одний цилий трьох десятих
Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь
любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все
золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в
золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і,
здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.
Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій
красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А
іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка
відкривається перед тобою.
Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю
красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто
сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися
природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух
захоплює від усієї цієї пишноти.
<span>
Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже
короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє
вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще
помилуватися мальовничими золотими пейзажами.</span>
Словесний , дослівний ,словечко, висловитись.
Перше речення: Просте, розповідне, повне, односкладне, безособове, поширене, ускладнене однорідними додатками та означеннями.
У другому реченні щось не те з розділовими знаками, передивись точно
<span> Діалог на тему «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» пропоную скласти так:
- Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру?
- Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею.
- Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі.
- І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама.
- Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї.
- Не дарма є вислів: </span><span>. «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…».
- Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно...
- Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти.
- І тобі дякую. Успіхів!</span>