У мене в саду розпускаються численні рослини. Але більше всіх мені подобаються тюльпани. Я люблю тонкий аромат , ніжну граціозність і химерні форми цієї квітки . Коли настає грандіозне свято в моєму житті , я чекаю , що близькі люди подарують мені мої улюблені тюльпани. Колір і запах цих квітів наповнюють мою душу радістю , безтурботністю і спокоєм . Пелюсточки тюльпана надають неповторний вигляд квітці , створюють атмосферу дружелюбності і вірності. Стеблинка улюбленої квітки нагадує струнку дівчину. Він дуже тонкий і зеленуватий. Вельми важко уявити , як стебло витримує могутню голівку квітки на собі. А його шикарні листя? При їх вигляді так і хочеться посміхнутися і радіти . Дивлячись на цю квітку , мені згадується моє щасливе і безтурботне дитинство . Я дуже люблю перебувати навесні в лісі. Рослини прокидаються від сплячки і демонструють усьому світові свої принади. Я вважаю , що без квітів неможливе саме життя . Квіти — це шматочок щастя і затишку . Адже недарма жоден свято не обходиться без квітів , а також недарма закохані юнаки та дівчата оспівують квіти у своїх піснях , віршах , мріях …
Я маю багато друзів та приятелів. Але Сергій серед них є найкращим другом. Ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. На жаль, за однією партою ми з Сергієм не сидимо. Вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.У мого друга темне волосся, сірі очі. Він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. Проте Сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.Ми дружимо з Сергійком вже чотири роки. Разом ми граємо у футбол та баскетбол. Їздимо на велосипедах на річку та навіть рибалимо там. Також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. Тут наши смаки різняться. Сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. Але це не стає на заваді нашій дружбі.Сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. Він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. Мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.<span>Сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. Через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про Сергія, а не про когось іншого. Адже саме цей хлопець завжди допомагає мені, і не тільки тоді, коли я прошу. Часто Сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. Тоді він сам спішить допомогти або дати корисну пораду.</span>
Доброго дня, люба подруго!
Хочу привітати тебе з наступаючим Новим роком! Нехай здійсняться твої найзаповітніші мрії! Дуже сумую за тими теплими літніми днями, які ми проводили з тобою! Як ходили до лісу, відпочивали біля озера, допомагали моїй бабусі на городі!
Хочу спитати, як там Рекс? Мабуть, у
же підріс і не такий кумедний! Як у тебе справи? Що нового? Чи є у вас сніг? У нас снігу було багато, але потеплішало і він розтанув!
Ще трохи, і скоро канікули! Прикро, але приїхати ми не зможемо.<span> Але дуже хотілося б!</span>
Пиши, чекаю на відповідь!
З найкращими побажання<span> твоя подружка </span><span>Ліза!</span>
Рід, відмінок, число(однина,множина)
Що робить мене щасливою.
Щастя кожна людина розуміє по-своєму.
Для більшості населення нашої планети щастя— це високооплачувана робота за спеціальністю, дім,у якому є достаток, дружина та слухняні діти. А для когось воно – це здоров'я близьких, для інших щастя – це просто жити і насолоджуватися життям. Мабуть, на цілій планеті важко знайти двох людей, які зможуть однаково описати своє «щастя».
Мене ж по-справжньому щасливою роблять багато речей.
По – перше, щастя для мене полягає у пізнанні нового, незвіданого, невідомого, що я роблю щодня на уроках у школі, вивчаючи нові теми та довідуючись про те, чого раніше не знала.По – друге, поряд зі мною рідні та близькі люди , їм нічого не загрожує. Вони люблять мене,і я люблю їх. Це теж щастя.По – третє, відчуваю щастя, коли наслідки моєї праці приносять радість іншим і згадую Довженкові слова, що «найсвітліша краса її (людини) в труді.»
Бути щасливим у моєму розумінні - це бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, своїх рідних, працю, справедливість.
Я часто запитую себе: чи була щасливою Леся Українка? Нелегко їй жилося, все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими спостереженнями над природою відстоюють щастя людини.
Отже, щоб бути по – справжньому щасливою треба так мало і водночас так багато: дбати про інших, бути їм потрібною, займатися тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій, а також робить тебе трохи щасливішим.