1. У недобру для серця пору я сказала комусь: "Люблю". 2. Я так давно
тягнуся до краси, та лиш тепер посміла попросити: "Навчи мене, ботаніко, роси з пелюсток мрій на землю не трусити". 3. "Роби добро, - мені казала мати, - і чисту, ісовість не віддай за шмати". 4. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба від крапель кришталева мені сказала: "Здрастуй!" - крізь туман . 5. "Важка у вас мова - сказав іноземець- сусід я: брався за неї, але не осилив як слід". 6. Ми діждемось, що прийдуть і напишуть: "Тут був народ і звався Україною". 7. Запитаймо у себе: "Відколи, з якої пори почали українці себе у собі
зневажати". 8. "Чи є що золота дорожче на землі?" - у мудреця спитали якось люди. 9. "Дні коротшають так само непомітно, як людське життя." - думала <span>мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю: "Пробач, моя вина". </span>11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала: "Все тлінне в світі, все це суєта". 12. Тим-то бабуся-покійничка було каже: "Не стає, не стає, моя дитино, таких дівчат і козаків на Вкраїні, як за мого дівування було". 13. "Хіба щось погане приснилося?" - питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. "Ось я йду!" - обізвалась зима. 15. "Ох, голубе, - Лисиця застогнала. - Бодай би вже й не жить, як отаке терпіть". 16. "Ні, не клич мене, весно, - казала я їй, - не чаруй і не ваб
надаремно". 17. Коли шептав тобі: " Кохаю" - я був, як травень, молодий. 18. Час минає! звикли "ви" казати. 19. "Невже це він співав?" - здивувалася дівчина. 20. "Де ви були? - запитала з тривогою. - Я вже зачекалася". 21. І прошепчу тобі: "Кохаю…", за <span>тебе Богу помолюсь.
Правила на пунктуаційні знаки: усюди, де лапки - пряма мова та знаки при прямій мові. Там, де коми, - складнопідрядні речення та сладносурядні або звертання. Будуть запитання - звертайся, допоможу.</span>
[=]-й
[о]-а
[-]-к
Тварина: Як.
Виконувати завдання,ставлення до людей,створити комісію,наступне питання,удавати вигляд,ч<span>ерез різні обставини,передплата газет,ввімкнути світло,мені байдуже(однаково)</span>
ук/ра/ї/на ось так зозкладається то слово
<span>Хто влітку працює, той взимку не голодує. Що значить ця народна мудрість?
Потрудившись навесні, влітку людина збирає плоди своєї праці. Наприклад, в червні можо зібрати полуницю і черешню, а в липні і серпні - огірки і помідори чи </span><span><span>малину</span>. З фруктів можна зробити компоти або варення, а овочі законсервувати: томат, кабачкова ікра, соління<span>.
</span></span><span>Також зелень, овочі або фрукти можна заморозити. </span><span>Урожай картоплі, буряка і моркви зберігають в прохолодному, темному місці, щоб використовувати їх взимку<span>.
</span></span><span>Чим більше заготовок зробить людина влітку, тим ситніше буде зима. Тому </span><span>і кажуть: "Хто влітку працює, той взимку не голодує".</span>
