<span>Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”.</span>Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських зносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не може існувати будь-яке виробництво, не можуть розвиватися техніки, культура, наука, мистецтво; за допомогою мови, люди висловлюють свої думки і передають їх іншим людям; за допомогою мови людство зберігає й передає новим поколінням нагромаджений досвід.Українська мова, як окрема почала формуватися у ХІV столітті, виділившись із східнослов’янської мовної спільності (давньоруської мови). Тому близькоспоріднені з українською мовою – це російська та білоруська.Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що дає нам можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що земля наша – Україна.Максим Рильський закликав у своїх творах та наукових працях бути уважними до рідної мови. Блискучий знавець її скарбів, він звертався до сучасників і майбутніх поколінь.Як парость виноградної лози,Плекайте мову……Чистіша від сльозиВона хай буде.Ми щасливі і горді тим, що на білому світі є справжнє диво калинове – наша співуча українська мова, є розкішний мистецький світ, витворений розумом і серцем славних синів і дочок.Нам, українця, треба леліяти рідну мову, плекати її, вчити своїх дітей, онуків, правнуків, - усе робити для розквіту українського слова, пісні, красного письменства.Відродження української літератури й мови прийшло з творчістю великих майстрів слова Г. Сковороди, І. Котляревського, І. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського і особливо Тараса Шевченка.Шевченкова мова – зразок найпильнішої уваги творця до народного слова. Саме тому Кобзар став основоположником нової української мови, предтечею її сучасного розвитку. На струнах своєї поетичної кобзи він відтворив чудовий мелос української мови, пісенний її лад, багатство образних засобів.Мова для Шевченка – це найвищий дар людини й народу, талісман їхньої долі, таланту, безсмертя.Ну щоб, здавалося, слова…Слова та голос – більш нічого.А серце б’ється – ожива,Як їх почує!Адже мова народна – це золотий запас душі народу, з якою виростаємо, якими живемо і завдяки якому маємо право і гордість милуватися рідним народом.<span>
</span>
Харкiв'янка, харкiв'янин, львiв'янка, львiв'янин, киянка, киянин, галичанка, галичанин, сибiрянка, сибiрянин, тернопiлька, тернопiлець, донеччанка, донеччанин, волинянка, волинянин.
-привіт, як тебе звати???
-Привіт, мене звати Коля, а тебе???
-мене звати Петя, як справи???
-все добре, а у тебе???
-в мене теж все добре.
- до зустрічі бо мені пора передягатися на фіскультуру, зустрінемося у спортзалі
Об`єднання, від`їхав, роз`яснення, з'юрмилися, з'їли, роз`їзд, під`їзд, пів`яблука, над`їсти, без`язикий, між`ярусний.
- Привіт, Сергійко, а ми сьогодні з татом ходили до церкви. По дорозі тато розповів мені для чого ми це робимо і, що коли прийдемо додому, матуся приготує смачний недільний обід. А чи істують у вас якісь традиції в сім'ї?
- Так, але зазвичай це святкові традиції. Кожного року ми з дідусем ходимо в ліс по ялинку і прикрашаємо її всією сім'єю.
- Тобі це до вподоби?
- Звісно, це дуже весело. Вся родина об'єднується і в такій ігровій формі згуртовується.
- Як добре, що наші родини такі дружні!