1.Воспоминания
сорокалетнего человека.
2.Ожидание
новогоднего праздника в пятилетнем возрасте.
3.
Дети съедают лакомства с наряженной ёлки.
4.
Испорченные подарки.
5.
Гости на детском празднике.
6.
Мама обнаружила проказы своих детей.
7.
Некрасивая ссора с гостями.
8.
Урок, который преподал детям отец.
<span>9.
Я запомнил ту ёлку на все жизнь.</span>
Кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислюється над тим, що
для неї є найважливішим, що їй потрібно понад усе. Тієї миті у
свідомості людини відбувається переоцінка цінностей і вона може
змінитися. Саме так сталося зі Скруджем, головним героєм повісті
"Різдвяна пісня у прозі", автором якої є видатний англійський письменник
Чарльз Діккенс.
Твір розповідає про старого жмикрута Скруджа, якого непокоїла жага до
збагачення. Окрім грошей, його ніщо не цікавило. Для нього не існувало
жодних моральних цінностей. Скрудж не знав, що таке любов, співчуття,
радість. Гроші стали сенсом його життя. Проте події Різдвяної ночі
назавжди змінили Скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.
Життя Скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з Духами
Різдва і після неї. Саме Духи, що з'явились перед Скруджем святкової
Різдвяної ночі, допомогли йому усвідомити справжній сенс життя, знайти
духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало упродовж довгих
років гонитви за багатством.
Особисто на мене повість справила неабияке враження. Вона допомогла мені
зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та
щирі людські стосунки. Варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й
шанувати його в собі. Я всім раджу прочитати чудовий твір Чарльза
Діккенса "Різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над
справді важливими речами.
трюм-пространство в корпусе судна, используемое для размещения груза
вест - запад
дрейф - медленное перемещение
3) Потому что автор хотел показать как надо любить нашу жизнь
Зверюшки весело живут
им хорошо в лесу
снуют и там и сям и тут
Не видя хитрую лису
Она как тёмная лошадка
Сейчас готовит план
Подставить глупых человечков
На них свалить бедлам
И вот уже костёр пылает
Повсюду мусора гора
А люди ни о чём не знают
У них свои дела
Вы спросите ну почему
Подумают на нас?
А я отвечу: ведь мы
Такое делали не раз
Природу надо было беречь
И дело это лап не лисих
Пойдём спасать леса,
Вперёд! От нас самих же