Головні слова - це підмет та присудок.
Підмет: художник,
Присудок: намалював.
На мою думку обтяжливим і нудним є навчання, але потрібним. Тому що вчитися потрібно для свого майбутнього. Також я вважаю ,що вчитися не обхідно . Я знаю, що це скучно тяжко але без того я не зможу знати елементарних знань. Потрібно думати що ти скажеш своїм дітям, якщо не будеш вчитися. Потрібно не лінуватися а старанно вчитися за ради професії яку обрав.Також мені нудно робити покупки але я стараюсь зробити це щоб батькам було легше . Я думаю що це можна полюбити і вона не буде таким нуднии.
Гарно говорити - слуху догодити.
Не до ладу говорити - себе осрамити.
Швидко говорити - людей насмішити.
Не дарма народна мудрість говорить: "гарно говорити - слуху догодити".
- "Швидко говорити - людей насмішити", - сказав вчитель Максимові і порадив вимовляти всі слова повільніше та чіткіше.
Откр готові домашні завлання там для товей книги есть задание
<span>Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду. Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
Найда, відчувши голод, відкусив шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.</span>